Анотації до статей

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20


Романюк Є. О. Авторитет і примусовість права як джерела дотримання його загальнообов’язковості.

У науковій статті досліджується загальнообов’язковість права як одна з найфундаментальніших проблем правової науки, джерелами дотримання якої є авторитет і примус. Автором встановлено, що авторитет права виявляється через добровільне виконання правових імперативів у силу впевненості соціальних суб’єктів у їх правильності, цінності, необхідності, а державний примус — через систему покарань і примусу до бажаної поведінки.

Ключові слова: загальнообов’язковість права, авторитет права, примус, сила.

Романюк Е. А. Авторитет и принудительность права как источники соблюдения его общеобязательности.

В научной статье исследуется общеобязательность права как одна из самых фундаментальных проблем правовой науки, источниками соблюдения которой являются авторитет и принудительность. Автором установлено, что авторитет права выражается через добровольное исполнение правовых императивов в силу уверенности социальных субъектов в их правильности, ценности, необходимости, а государственная принудительность — через систему наказаний и принуждения к желаемому поведению.

Ключевые слова: общеобязательность права, авторитет права, принудительность, сила.

Romaniuk E. Authority and coercion of right as sources of observance its obligatoryness.

In the scientific article are probed the obligatoryness of right as one of the most fundamental problem of legal science, which sources of observance are authority and forced. It is set an author, that authority of right is expressed through voluntarily execution legal imperatives by virtue of confidence by social subjects in their rightness, value, necessity, and state forced — through the system of punishments and forcing to the desired conduct.

Key words: the obligatoryness of right, the authority of right, coercion, force.

УДК 340.153; 340.13; 321(091)(4/9); 34(091)(4/9)

Ромінський Є. В. «Закон», «статут» та «правда»: щодо деяких аспектів правового світогляду населення Київської Русі.

У статті увага присвячена проблемі характеристики уявлень про право як елемент правового світогляду населення Давньої Русі Х — початку XIV ст. З опорою на офіційні, літописні та наративні джерела проведений аналіз низки термінів, які вживалися для означення правових документів. На основі такого аналізу зроблені висновки щодо особливостей вживання таких термінів, як «закон», «правда» та «статут». Запропонований авторський погляд на особливості давньоруських уявлень про явища, що в сучасній юридичній науці називаються «правом» та «законодавством».

Ключові слова: право, законодавство, церква, джерело (форма) права, станове право, історія держави і права, Київська Русь.

Роминский Е. В. «Закон», «устав» и «правда»: относительно некоторых аспектов правового мировоззрения населения киевской Руси.

В статье внимание сосредоточено на проблеме характеристики представлений про право как элемент правового мировоззрения населения древней Руси Х — начала XIV ст. С опорой на официальные, летописные и наративные источники проведен анализ ряда терминов, которые употреблялись для на именования правовых документов. На основе этого анализа сделаны выводы об особенностях употребления таких терминов, как «закон», «устав» и «правда». Предложен авторский взгляд на особенности древнерусских представлений о явлениях, которые в современной юридической науке называются «правом» и «законодательством».

Ключевые слова: право, законодательство, церковь, источник (форма) права, сословное право, история государства и права, Киевская Русь.

Rominskyi Y. «Zakon», «statut» and «pravda»: on some aspects of the legal worldview of the people in the Kievan Rus.

The report focuses on the problem of characteristic of perceptions of law as an element of the legal worldview of the Old Rus population in the X — early XIV centuries. With due consideration of official, chronicle and narrative sources an analysis of a series of terms used for identification of legal documents was made. Based on this analysis conclusions about the special features of usage of such terms as «zakon», «pravda», «statut» were drawn. The authors view on the special features of the Old Rus perceptions about the phenomena, called «law» and «legislation» in the contemporary legal science, was proposed.

Key words: law, legislation, church, source (form) of law, estate law, history of state and law, Kievan Rus.

УДК 340.134

Росік Т. В. Функціональне призначення судової практики: світоглядно-правовий вимір.

У статті проведено узагальнення поглядів вчених на проблематику розуміння функціонального призначення судової практики. Підсумовано науковий потенціал для подальшого переосмислення наукового розуміння функціонального призначення судової практики. Критично проаналізовано сучасні підходи до розуміння функцій судової практики. Вказано на необхідність наукового переосмислення поняття, сутності та різновидів функцій судової практики. Узагальнено ключові положення щодо функціонального призначення судової практики в сучасних умовах розбудови правової системи України.

Ключові слова: юридична практика, судова практика, функції судової практики, правотворчість, фактори правотворчості.

Росик Т. В. Функциональное предназначение судебной практики: мировоззренческо-правовое измерение.

В статье проведено обобщение взглядов ученых на проблематику понимания функционального предназначения судебной практики. Изучен научный потенциал для дальнейшего переосмысления научного понимания функционального предназначения судебной практики. Критически проанализированы современные подходы к пониманию функций судебной практики. Указано на необходимость научного переосмысления понятия, сущности и разновидностей функций судебной практики. Проведен анализ ключевых положений относительно функционального предназначения судебной практики в современных условиях развития правовой системы Украины.

Ключевые слова: юридическая практика, судебная практика, функции судебной практики, правотворчество, факторы правотворчества.

Rosik T. Functional purpose of judicial practice: worldview-legal dimension.

In the article the author generalizes the views of scientists on problems of understanding the functional mission of judicial practice. Studied the scientific potential for further rethinking of scientific understanding of the functional mission of judicial practice. Critically analyzed contemporary approaches to understanding
the functions of judicial practice. Pointed to the need to rethink the scientific concepts and functions species of judicial practice. An analysis of key provisions for the functional mission of judicial practice in the present conditions of the legal system of Ukraine.

Key words: the practice of law, judicial practice, the function of judicial practice, law-making, variety of factors lawmaking.

УДК 341.018

Стрєльцова О. В. Правова легітимація як основа взаємодії держави і громадянського суспільства.

У статті розглядається категорія правової легітимації як основи взаємодії державної влади і громадянського суспільства. Аналізується співвідношення понять правової легітимації та правової легалізації, виокремлюються їх спільні та відмінні риси. Досліджуються фактори, які створюють підстави для легітимації та обґрунтовується точка зору, що їх можна умовно поділити на дві групи: ірраціональні та раціональні. Аналізуються соціокультурні підстави легітимності влади, зокрема традиціоналізм, харизма та раціонально-правова засада (правопорядок). Також розглядається структура легітимації, що передбачає наявність таких обов’язкових її складових, як об’єкт, суб’єкти, засоби, методи, умови, принципи, процедура тощо.

Ключові слова: легальність, легітимність, державна влада, громадянське суспільство.

Стрельцова О. В. Правовая легитимация как основа взаимодействия государства и гражданского общества.

В статье рассматривается категория правовой легитимации как основа для взаимодействия государственной власти и гражданского общества. Анализируется соотношение понятий правовой легитимации и правовой легализации, выделяются их общие и отличительные черты. Исследуются факторы, создающие основы для легитимации и обосновывается точка зрения, что их можно условно поделить на две группы: иррациональные и рациональные. Анализируются социокультурные предпосылки легитимности власти, в частности, традиционализм, харизма и рационально-правовое основание (правопорядок). Также рассматривается структура легитимации, которая предусматривает наличие таких обязательных ее составляющих, как объект, субъекты, средства, методы, условия, принципы, процедура и т. д.

Ключевые слова: легальность, легитимность, государственная власть, гражданское общество.

Streltsova O. Legal legitimation as basis cooperations of the state and civil society.

This article stipulates the category of legal legitimation as basis of co-operation of state power and civil society. Correlation of concepts of legal legitimation and legal legalization is analyzed, their general and distinctive lines are distinguished. Factors are investigated, creating bases for legitimation and the point of view is grounded, that they can be conditionally divided by two groups: irrational and rational. Sociocultural preconditions of legitimity of power are analyzed, in particular, charisma and rationally-legal founding (law and order). The structure of legitimation, which foresees the presence of such her obligatory constituents, as object, subjects, facilities, methods, terms, principles, procedure, is also examined et cetera.

Key words: legality, legitimity, state power, civil society.

УДК 340.1

Сунєгін С. О. Моральні засади правовідносин: вступ до проблеми.

Стаття порушує проблему залежності правовідносин, через які реалізується право, від моральності чи моральних якостей їх суб’єктів або учасників. Зазначається, що зміст правовідносин — це багатоаспектне поняття, яке включає в себе юридичний, фактичний та вольовий аспекти. При цьому автор вважає, що розуміння змісту правовідносин лише через наявність у їх учасників юридичних прав і обов’язків є дещо звуженим. Ця позиція аргументується, зокрема, тим, що змістом будь-яких суспільних відносин є реальна, тобто фактично-вольова поведінка їх учасників. Повною мірою це стосується і правовідносин, оскільки, по-перше, вони являють собою частину суспільних відносин, які мають правову форму і, по-друге, закладена в правовій нормі абстрактна модель правовідносин не може містити всі необхідні якості конкретного правовідношення у певних темпорально-просторових вимірах. З урахуванням зазначеного, а також інших аргументів, автор робить висновок, що на зміст правовідносин впливають не лише норми права, а й багато інших об’єктивних (наприклад, традиційна для суспільства мораль) та суб’єктивних чинників (наприклад, рівень моральності особистості або суб’єктивного сприйняття і усвідомлення ним моральних настанов), які значною мірою визначають їх позитивні або негативні наслідки.

Ключові слова: право, мораль, правовідносини, моральність, суб’єкт, правова норма, авторитетність права, ефективність права.

Сунегин С. А. Моральные основания правоотношений: вступление к проблеме.

Статья поднимает проблему зависимости правоотношений, через которые реализуется право, от нравственности или моральных качеств их субъектов или участников. Указывается, что содержание правоотношений — это многоаспектное понятие, которое включает в себя юридический, фактический и волевые аспекты. При этом автор считает, что понимание правоотношений только через наличие у их участников юридических прав и обязанностей является узким. Указанная позиция аргументируется, в частности, тем, что содержанием любых общественных отношений является реальное, то есть фактически-волевое поведение их участников. В полной мере это касается и правоотношений, поскольку, во-первых, они являются частью общественных отношений, которые имеют правовую форму и, во-вторых, заложенная в правовой норме абстрактная модель правоотношений не может содержать все необходимые качества конкретного правоотношения в определённых пространственно-временных измерениях. С учётом сказанного, а также других аргументов, автор делает вывод, что на содержание правоотношений влияют не только нормы права, но и много других объективных (например, традиционная общественная мораль) и субъективных факторов (например, уровень нравственности личности или субъективного восприятия и осознания им моральных установлений). Именно эти факторы в значительной мере и определяют положительные или отрицательные последствия тех или иных правоотношений.

Ключевые слова: право, мораль, правоотношения, нравственность, субъект, правовая норма, авторитетность права, эффективность права.

Sunegin S. Moral foundations of legal relations: introduction to this matter.

The article initiates the matter of dependence of legal relations, through which law is realized by morality or moral quantities of entities or participants. It is indicated that the content of legal relations is a multi-aspect notion that includes juridical, factual aspects and also the one of will. At this the author guesses that comprehension of legal relations only through the presence of juridical rights and obligations among participants is narrow. The indicated position is substantiated in particular that the content of any social relationships is a real, that is, factual will-based behavior of participants. To the full it concerns also legal relations as — first of all — they (relations) are a part of social relationships having a legal form and — secondly — a law-based abstract model of legal relations cannot contain all necessary quantities of some concrete legal relation in certain spatial-temporary measurements. Having in mind the above-mentioned and another arguments the author concludes that the content of legal relations is influenced not only by norms of law, but also many other objective (for example, traditional social moral) and subjective factors (for example, moral level of a personality or subjective perception and comprehension of moral imperatives). Just all these factors determines in a significant way positive or negative consequences of those or other legal relations.

Key words: law, moral, legal relations, morality, subject (entity), legal norm, authority of law, effectiveness of law.

УДК 340.125

Тарабукін О. Ю. Соціальний вплив права як фактор становлення правових переконань особи.

Автор досліджує питання впливу права на внутрішні переконання індивідів. У статті розглядається явище соціального впливу права як фактор становлення у суб’єктів особистісних оцінок правової реальності. Розглядається характер впливу права на правові переконання індивідів у контексті їх суспільного буття, досліджуються фактори, що визначають та обумовлюють такий вплив. На підставі результатів соціологічного дослідження аналізуються явища соціальної та правової дійсності, що визначають правові переконання індивідів. Визначається специфіка окремих напрямів впливу та аналізується їх ефективність на становлення правових переконань. Робиться акцент на проблемі негативних умов соціального впливу права, які негативно впливають на правові переконання населення та обумовлюють низький рівень правової культури в суспільстві.

Ключові слова: правові переконання, соціальний вплив права, індивід, фактор впливу, правосприйняття.

Тарабукин А. Ю. Социальное воздействие права как фактор становления правовых убеждений личности.

Автор исследует вопросы воздействия права на внутренние убеждения индивидов. В статье рассматривается явление социального воздействия права как фактор становления у субъектов личностных оценок правовой реальности. Рассматривается характер воздействия права на правовые убеждения индивидов в контексте их общественного бытия, исследуются факторы, которые определяют и обусловливают такое влияние. На основании результатов социологического исследования анализируются элементы социальной и правовой действительности, определяющие правовые убеждения индивидов. Определяется специфика отдельных направлений влияния и анализируется их эффективность на становление правовых убеждений. Акцент делается на проблеме негативных условий социального воздействия права, которые негативно влияют на правовые убеждения населения и обусловливают низкий уровень правовой культуры в обществе.

Ключевые слова: правовые убеждения, социальное влияние права, индивид, фактор влияния, правовосприятие.

Tarabukin О. Social impact of the law as a factor of legal convictions.

The author examines the impact of law on internal beliefs of individuals. In the article considered the phenomenon of social influence law as a factor in the formation of personality assessments in business legal reality. View the impact of law on legal convictions of individuals in the context of their social life, examines the factors that determine a cause and effect. Based on the results of the survey, analyzed the elements of social and legal reality, which are determining legal convictions of individuals. Determine by the specific individual areas of influence and analyze their effectiveness in establishing a legal opinion. Is observed on the problem of negative social impact right conditions that adversely affect the rights of public opinion and cause a low level of legal culture in society.

Key words: legal opinion, social impact of law, individual, influence.

УДК 340.1

Тарахонич Т. І. Правосвідомість та її місце в механізмі правового впливу.

У статті охарактеризовано підходи до розуміння механізму правового впливу, визначено його співвідношення із правовим механізмом. З’ясовано розуміння таких важливих категорій юридичної науки, як свідомість, суспільна свідомість. Звернено увагу на поняття та охарактеризовано особливості правосвідомості. Визначено місце правосвідомості в структурі механізму правового впливу.

Ключові слова: свідомість, суспільна свідомість, правосвідомість, механізм правового впливу, правовий механізм, правові засоби.

Тарахонич Т. И. Правосознание и его место в механизме правового влияния.

В статье дана характеристика подходов к пониманию механизма правового влияния, определено его соотношение с правовым механизмом. Определено понимание таких значимых категорий юридической науки, как сознание, правосознание, обращено внимание на понимание и особенности правосознания. Определено место правосознания в структуре механизма правового влияния.

Ключевые слова: сознание, общественное сознание, правосознание, механизм правового влияния, правовой механизм, правовые средства.

Tarakchonych T. Legal awareness and its place in the mechanism of legal action.

This paper describes approaches to understanding the mechanism of legal action, defined its relationship with the legal mechanism. It was found understanding of important categories of legal science as consciousness, social consciousness. Attention is paid to the concept and describes the features of justice as part of social consciousness. The place of justice in the structure of legal enforcement mechanism.

Key words: awareness, social awareness, legal awareness, legal enforcement mechanism, the legal mechanism and legal means.

УДК 342.7

Тєлькінєна Т. Е. Кореляція правосвідомості дворян та їх ролі у відносинах лобіювання прав підданих у Російській імперії (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.).

Автор статті поставила собі за мету виявити кореляційний зв’язок між правосвідомістю дворян та їх роллю у відносинах лобіювання прав підданих у Російській імперії другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Автор вивчає вплив правосвідомості дворян на їх роль у лобіюванні прав та свобод підданих у Російській імперії відповідно до антропологічного підходу: російські піддані сприймаються не тільки носіями прав та обов’язків, а й суттєвим фактором правового життя, тому що у той чи інший спосіб беруть участь у створенні об’єктивного права своєю волею, діяльністю, свідомістю. А також доходить висновку про те, що: по-перше, груповій правосвідомості дворян притаманні, зокрема, такі ознаки, як усвідомлення необхідності хоча б часткової уніфікації правового статусу підданих, становий характер, етатизм, бажання з тих чи інших мотивів дотримуватися правомірної поведінки; по-друге, про наявність кореляції між названою вище формою суспільної свідомості дворян та місцем цієї соціально-юридичної групи у відносинах лобіювання особистих, економічних, політичних прав підданих Російської імперії у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.

Ключові слова: правосвідомість, кореляція, дворяни, лобіювання, особисті, економічні та політичні права.

Телькинена Т. Э. Корреляция правосознания дворян и их роли в отношениях лоббирования прав подданных в Российской империи (вторая половина ХІХ — начало ХХ ст.).

Автор статьи определила своей целью выявление корреляционной связи между правосознанием дворян и их местом в отношениях лоббирования прав подданных в Российской империи второй половины ХІХ — начала ХХ ст. Автор изучает влияние правосознания дворян на их роль в лоббировании прав и свобод подданных в Российской империи, основываясь на антропологическом подходе: российские подданные воспринимаются не только как носители прав и обязанностей, но и как существенный фактор правовой реальности, потому что так или иначе принимают участие в создании объективного права своей волей, деятельностью, сознанием. А также приходит к выводу о том, что: во-первых, групповому правосознанию дворян присущи, в том числе, такие черты, как осознание необходимости хотя бы частичной унификации правового статуса подданных, сословный характер, этатизм, желание по тем или иным мотивам придерживаться правомерного поведения; во-вторых, имеет место корреляция между названной выше формой общественного сознания дворян и местом данной социально-юридической группы в отношениях лоббирования личных, экономических, политических прав подданных Российской империи во второй половине ХІХ — в начале ХХ ст.

Ключевые слова: правосознание, корреляция, дворяне, лоббирование, личные, экономические и политические права.

Telkinena T. Correlation of sense of justice of noblemen and their role in the relations of lobbying of the rights of citizens in the Russian Empire (second part of the XIX — beginning of the XX century).

The author of this article determined as the purpose identification of correlation communication between sense of justice of noblemen and their place in the relations of lobbying of rights of citizens in the Russian Empire in the second half of the XIX — beginning of the XX century. The author studies influence of sense of justice of noblemen on their role in lobbying of the rights and freedoms of citizens in the Russian Empire, based on anthropological approach: the Russian citizens are perceived not only as carriers of the rights and duties, but also as an essential factor of legal reality because anyway take part in creation of the objective right by their will, activity, consciousness. The author comes to a conclusion that: first of all, group sense of justice of noblemen has such features as awareness of need at least in partial unification of legal status of citizens, class character, etatism, desire for these or those motives to adhere to lawful behavior, secondly, there is a correlation between the form of public consciousness of noblemen called above and a place of this social and legal group in the relations of lobbying of the personal, economic, political rights of citizens of the Russian Empire in the second half of the XIX — in the beginning of the XX century takes place.

Key words: sense of justice, correlation, noblemen, lobbying, personal, economic and political rights.

УДК 342.5

Томкіна О. О. Філософсько-світоглядні засади ідеї доброчесності державної влади у поглядах мислителів Давньої Греції.

У статті порушується проблема доброчесності державної влади України. Масштаби і характер корупції та інших протиправних проявів представників державної влади зумовлюють підвищені суспільні вимоги до їх моральних якостей і професійних здібностей. Аналізуються історичні витоки ідеї доброчесності державної влади. Спеціальна увага приділяється питанню виникнення і розвитку цієї ідеї у вченнях філософів Давньої Греції. Їх погляди на моральні проблеми державної влади залишаються актуальними і в наші дні. Робиться висновок, що державно-політичні концепції античних мислителів становлять важливе філософсько-світоглядне підґрунтя формування в Україні доброчесної державної влади.

Ключові слова: Давня Греція, державна влада, політика, доброчесність, справедливість, мудрість, моральні якості, професійні здібності, конституційно-правовий принцип.

Томкина Е. А. Философско-мировоззренческие основы идеи нравственности государственной власти во взглядах мыслителей Древней Греции.

В статье поднимается проблема нравственности государственной власти Украины. Масштабы и характер коррупции, а также другие противоправные проявления представителей государственной власти обуславливают повышенные общественные требования к их моральным качествам и профессиональным способностям. Проводится анализ исторических истоков идеи нравственности государственной власти. Специальное внимание уделяется вопросу возникновения и развития этой идеи в учениях философов Древней Греции. Их взгляды на моральные проблемы государственной власти остаются актуальными и в наши дни. Делается вывод, что государственно-политические концепции античных мудрецов составляют важную философско-мировоззренческую основу формирования в Украине нравственной государственной власти.

Ключевые слова: Древняя Греция, государственная власть, политика, нравственность, справедливость, мудрость, моральные качества, профессиональные способности, конституционно-правовой принцип.

Tomkina O. Philosophical convictions of power’s virtue in state-political thinkers ’opinions of Ancient Greece.

In this article violates the problem of state power’s virtue in Ukraine. Laying the stress on extent and nature of corruption and other illegal actions of government’s representatives provide for increasing public demands in their moral qualities and professional capacities nowadays. Thereby historical rounds of virtue’s ideas in state power are analyzed. Special attention is focused on the emergence and development of this idea in the philosophers’ views of Ancient Greece. Their ethical views to these state power’s problems remain topical today. Summarized that the political and public concepts of ancient thinkers have very important philosophical and ideological bases of modern problems’ research of virtue in the Ukrainian state power as constitutional and legal principles.

Key words: Ancient Greece, state power, politics, virtue, justice, wisdom, moral qualities, professional capacities, constitutional and legal principles.

УДК 321(091); 340(091)

Худояр Л. В. Принцип правової рівності у нормах Статуту Великого князівства Литовського 1588 р.

Витоки принципу правової рівності в українському праві пов’язані із закріпленням цього принципу у нормах Литовських статутів 1529 р., 1566 р. і 1588 р. Важливе значення має дослідження відображення принципу рівності у визначній пам’ятці права цієї епохи — Литовському статуті 1588 р., який діяв на території України до 1840–1843 рр. У нормах кодексу зміст цього принципу втілював правову ідеологію шляхетської верстви та закріплення станового поділу суспільства на підставі «різної гідності» окремих груп населення у другій половині XVI ст. Поняття рівності у досліджуваний період можна розглядати лише у межах порівняння правових статусів привілейованих станів, а також у межах окремих станів. Змістом принципу рівності були такі поняття, закріплені у кодексі: рівність усіх перед законом і судом і рівне право обирати правителя; рівні правові статуси представників окремих станів; рівне право на свободу представників вищих станів населення; загальний військовий обов’язок тощо.

Ключові слова: Литовський статут 1588 р., принцип рівності, рівноправність, рівність перед законом і судом, правові привілеї, правова нерівність.

Худояр Л. В. Принцип правового равенства в нормах Устава Великого княжества Литовского 1588 г.

Истоки принципа правового равенства в украинском праве обусловлены закреплением этого принципа в нормах Литовских уставов 1529 г., 1566 г. и 1588 г. Важное значение имеет исследование отражения принципа равенства в памятнике права этой эпохи – Литовском уставе 1588 г., который действовал на территории Украины до 1840–1843 гг. В нормах кодекса содержание этого принципа воплощало правовую идеологию шляхетского сословия и закрепление сословного деления общества на основании «разного достоинства» отдельных групп населения во второй половине XVI в. Понятие равенства в исследуемый период можно рассматривать только в рамках сравнения правовых статусов привилегированных сословий, а также в рамках отдельных сословий. Содержание принципа равенства отражают следующие понятия, закрепленные в кодексе: равенство всех перед законом и судом и равное право избирать правителя; равные правовые статусы представителей отдельных сословий; равное право на свободу представителей высших сословий населения; всеобщая воинская обязанность и т. п.

Ключевые слова: Литовский статут 1588 г., принцип равенства, равноправие, равенство перед законом и судом, правовые привилегии, правовое неравенство.

Нudoyar L. Principle of human equality in the norms of the Statute of the Grand Duchy of Lithuania in 1588.

The origins of the principle of legal equality in Ukrainian law related to the consolidation of this principle in the rules of the Lithuanian Statute 1529, 1566 and 1588 It is important to study the principle of equality reflected in the outstanding monument of the right of XVI age – Lithuanian Statute 1588, acting on territory of Ukraine to the 1840–1843. In the Code the content of the principle was embodied in the legal ideology of noble birth and fixing of strata division of society based on «different dignity» of particular groups in the second half of the XVI century. The notion of equality in the period can only be seen within the comparison of the legal status of the privileged classes, as well as within individual states. The content of the principle of equality was embodied in the following terms in the Code: equality before the law and courts; equal right to elect the governor; equal status of upper classes; equal right to freedom of the upper classes of the population; universal military duty and so on.

Key words: Lithuanian Statute of 1588, the principle of equality, equality, equality before the law and the courts, legal privilege, legal inequality.

УДК 341.1

Чумак В. Г. Впровадження судового прецеденту в систему джерел права в Україні.

У статті розглядається місце судового прецеденту як підстави для застосування частин його положень у сучасному законодавстві України для заповнення прогалин і полегшення вибору тих чи інших норм права при розгляді однотипних справ. Приділяється увага ролі прецедентного права в судовій діяльності як джерела правозастосування, наводяться приклади судових рішень, які успішно застосовуються як джерело тлумачення та служить базою для формування необхідних норм права. Розкривається необхідність визнання судового прецеденту як джерела права нарівні з законами.

Ключові слова: судовий прецедент, джерело права, судова практика, правозастосовна діяльність, правова система, норми права.

Чумак В. Г. Внедрение судебного прецедента в систему источников права в Украине.

В статье рассматривается место судебного прецедента как основания для применения частей его положений в современном законодательстве Украины для восполнения пробелов и облегчения выбора тех или иных норм при рассмотрении однотипных дел. Уделяется внимание роли прецедентного права
в судебной деятельности как источника правоприменения, приводятся примеры судебных решений, которые успешно применяются в качестве источника толкования и служат базой для формирования необходимых норм права. Раскрывается необходимость признания судебного прецедента как источника права наравне с законами.

Ключевые слова: судебный прецедент, источник права, судебная практика, правоприменительная деятельность, правовая система, нормы права.

Chumak V. Implementation of judicial precedent in the sources of law in Ukraine.

This article examines the place of judicial precedent as a basis for the application of parts of its provisions in the modern Ukrainian legislation to fill the gaps and facilitate the selection of certain standards when considering similar cases. Attention is paid to the role of case law in judicial activities as a source of law enforcement, are examples of judicial decisions, which are successfully used as a source of interpretation of the framework for the formation of a proper standard of law. Revealed the need for recognition of judicial precedent as a source of law on a par with the laws. This thoughts considers the position of judicial precedent as a law-enforcement standards and focuses on the analysis of the status of case law in key jurisdictions. Reveals the need for judicial practice in the manufacture of cases on similar issues and recognize the source of law. Lots of situations in the judicial process requires a thorough analysis of legal principles and arguments that are needed for use in making the right decisions on specific cases. This is facilitated by years of accumulated jurisprudence of national and foreign law.

Key words: judicial precedent, the source of law, jurisprudence, law enforcement, the legal system, the rule of law.

РУБРИКА

«ПРАВОВИЙ СВІТОГЛЯД: ВИМОГИ ПРАКТИКИ»

УДК 340.13

Антошкіна В. К. Принципи тлумачення у сфері цивільного права.

Стаття присвячена аналізу і визначенню принципів інтерпретаційної діяльності, зокрема щодо тлумачення цивільно-правових норм. Визначаються принципи інтерпретації, надаються як загальні принципи тлумачення правових норм, так і особливі, характерні цивільному праву. Також порушується питання необхідності законодавчого закріплення принципів тлумачення.

Ключові слова: тлумачення, принцип тлумачення, загальні принципи тлумачення, галузеві принципи тлумачення.

Антошкина В. К. Принципы толкования в сфере гражданского права.

Статья посвящена анализу и определению принципов интерпретационной деятельности, в частности относительно толкования гражданско-правовых норм. Дается определение принципам интерпретации, рассматриваются как общие принципы толкования правовых норм, так и особые, характерные гражданскому праву. Также поднимаются вопросы необходимости законодательного закрепления принципов толкования.

Ключевые слова: толкование, принцип толкования, общие принципы толкования, отраслевые принципы толкования.

Antoshkina V. Principles of interpretation in civil law.

This article focuses on the analysis and determination of the principles of interpretive activities, in particular, the interpretation of civil — law. The article defines the principles of interpretation are considered as general principles of interpretation of legal norms and principles of the special characteristic of civil law. The article also raises questions necessary legislative recognition of the principles of interpretation.

Key words: interpretation, the principle of interpretation, the general principles of interpretation, special principles of interpretation.

УДК 343.2.01

Балобанова Д. О. Співвідношення прогресу та регресу з наступністю у кримінальному праві.

У науковій літературі вже неодноразово зазначалося, що право не можна досліджувати тільки в статичному вимірі як сукупність норм, закріплених у різних нормативних актах, та які регулюють або охороняють певні суспільні відносини, а слід звертати увагу на їх динамічний характер. Особливого значення такі дослідження динаміки права набувають у сучасний період постійних змін та доповнень у вітчизняне законодавство, у тому числі й кримінальне, які пов’язані зі змінами у суспільному, економічному, політичному, науковому житті. При цьому запорукою належного рівня правового регулювання суспільних відносин, які виникають та, відповідно, їх охорони засобами кримінального права, є не тільки створення нових правових норм, а й певна наступність, запозичення того найкращого, що вже було створено й довело своє право на існування під час тривалого апробування. Така постановка проблеми викликає необхідність досліджувати спадкоємні зв’язки у праві та законодавстві, але, враховуючи взаємозв’язок усіх явищ у їх бутті, слід, аналізуючи наступність у праві, приділити увагу співвідношенню правонаступництва із прогресом та регресом як самостійними формами розвитку суспільства та його одиниць. Особливістю правового прогресу є те, що він може відставати від суспільного прогресу, що відбувається, коли законодавець через значний обсяг роботи чи з інших причин не встигає вносити зміни до законодавства, які б відповідали сучасним умовам. Правонаступність сприяє прогресу у праві, будучи його своєрідним «двигуном», але не причиною. У той же час слід також врахувати, що правова наступність виявляє себе і в правовому регресі, вона може сигналізувати про нього, однак причини його виникнення і розвитку полягають у розвитку самого суспільства.

Ключові слова: правонаступність, соціальний прогрес, регрес, динаміка, кримінальне законодавство, законотворчість.

Балобанова Д. А. Соотношение прогресса и регресса с преемственностью в уголовном праве.

В научной литературе неоднократно указывалось, что право нельзя исследовать только в статическом измерении как совокупность правовых норм, закрепленных в различного рода нормативных актах и регулирующих или охраняющих определенные общественные отношения, а необходимо обращать внимание на их динамический характер. Особое значение такие исследования динамики права приобретают в настоящее время постоянных изменений и дополнений отечественного законодательства, в том числе и уголовного, которые связаны с изменениями в общественной, экономической, политической, научной жизни. При этом залогом надлежащего уровня правового регулирования возникающих общественных отношений, а, следовательно, и их охраны средствами уголовного права, является не только создание новых правовых норм, но и определенная преемственность, восприятие того лучшего, что было создано и доказало свое право на существование во время длительного апробирования. Такая постановка проблемы вызывает необходимость исследовать преемственные связи в праве и законодательстве, но, учитывая взаимосвязь всех явлений в их бытии, следует, анализируя преемственность в праве, уделить внимание соотношению правопреемственности с прогрессом и регрессом как самостоятельными формами развития общества и его единиц. Особенностью правового прогресса является то, что он может отставать от общественного прогресса, что имеет место, когда законодатель из-за значительного объема работ или по другим причинам не успевает вносить изменения в законодательство, которые отвечали бы современным условиям. Правопреемственность способствует прогрессу в праве, являясь его своеобразным «двигателем», но не причиной. В то же время следует учитывать, что правовая преемственность проявляет себя и в правовом регрессе, она может сигнализировать о нем, однако причины его возникновения и развития лежат в развитии самого общества.

Ключевые слова: правопреемственность, социальный прогресс, регресс, динамика, уголовное законодательство, законотворчество.

Balobanova D. Interrelation of progress and regress with succession in criminal law.

The scientific literature has repeatedly stated that the law can not be studied only in a static measurement, as a body of law enshrined in the various kinds of normative acts and regulating or protecting certain social relations, but it is necessary to pay attention to their dynamic nature. The particular importance such researches of dynamic nature acquires in present ongoing changes and additions to the national legislation, including criminal, which are associated with changes in social, economic, political and scientific life. At the same time the guarantee of an adequate level of legal regulation of emerging social relations, and, consequently, their protection by means of criminal law, is not only the creation of new legal norms, but also a certain succession, a better perception of the best that was created and proved its right to exist during long-term testing. Such formulation of the problem causes the necessity of research of succession connection in law and legislation, but taking into consideration the interconnectedness of all phenomena in their existence, on analyzing the continuity of the law, the attention should be paid to the relation of succession to the progress and regress as the independent forms of development of the society and its units. The legal progress singularity consists in that it can keep up with the social progress, that occurs when the legislator because of the significant amount of work or other reasons, does not make timely changes in legislation according modern conditions. The succession promotes the progress in law, as a kind of «engine», but not the cause. At the same time, it should be noted that the legal continuity appears in a legal regress, signalizing it, but the causes of its origin and development lie in the development of the society.

Key words: succession, the social progress, regress, the dynamics, criminal legislation, lawmaking.

УДК 347.627.3

Білик О. О. Необхідність фактичного роздільного проживання при встановленні режиму окремого проживання подружжя.

Статтю присвячено дослідженню такої ознаки режиму окремого проживання подружжя, як фактичне проживання у різних житлових приміщеннях. Сама назва інституту в українському сімейному праві наштовхує на думку, що без другого не може існувати першого, проте це не так. Багато українських та зарубіжних науковців наголошують на тому, що спільне проживання подружжя має дещо глибше значення, ніж просте співжиття в одному помешканні. Тут важливішою є не фактична дистанція між подружжям, а їх налаштованість на спільне виконання обов’язків, ведення спільного побуту і господарства. Українська судова практика теж стоїть на позиції недопущення суміщення вирішення житлових питань і встановлення режиму окремого проживання.

Ключові слова: шлюб, режим окремого проживання подружжя, сепарація, роздільне проживання.

Билык А. О. Необходимость фактического раздельного проживания при установлении режима отдельного проживания супругов.

Статью посвящено исследованию такого признака режима раздельного проживания супругов, как фактическое проживание в разных жилых помещениях. Само название института в украинском семейном праве наталкивает на мысль, что без второго не может существовать первого, однако это не так. Много украинских и зарубежных ученых подчеркивают, что совместное проживание супругов имеет более глубокое значение, чем простое сожительство в одном жилище. Тут важнее не фактическая дистанция между супругами, а их стремление к совместному исполнению обязанностей, ведению общего быта, хозяйства. Украинская судебная практика тоже стоит на позиции недопущения совмещения разрешения жилищных вопросов и установления режима раздельного проживания.

Ключевые слова: брак, режим раздельного проживания супругов, сепарация, раздельное проживание.

Bilyk O. Actual separate living necessity in case of spousal separate living regime establishment.

The article deals with the concept of spouses living in different dwellings and its necessity in case of separate living regime being established. The name of this institute in Ukrainian Family Code suggests that the couple should actually live apart in order to be considered separated. However, analysis of doctrine, legislature and judicial practice shows faultiness of this statement. It is true, that originally the institute was introduced to release the couple or one of the spouses from the obligation of living together. Throughout the development of family law, living in one dwelling has become the free choice of spouses depending on the circumstances. A lot of researchers emphasize on the difference between «house» and «household». In one case, couple can live separately in one dwelling as roommates; each would cook for oneself, make the payments, but not share everyday life with the other spouse. In the other case, spouses can live in different apartments or even cities, but have a necessary level of commitment to be viewed as a couple. Ukrainian case law shows that judges follow the rule that supports the idea described above: establishment of separate living regime cannot be viewed as a cause for forcing one of the spouses to move out of the family dwelling. Overall, it is safe to say that separated spouses are not necessary the ones that live in different houses. The couple’s decision to separate has a bigger impact on their lives and obligations than a mere termination of cohabitation. Actual distance between the spouses is less important than their actual intentions to discontinue marital life. So, spouses’ actual living apart is not mandatory condition of the separate living regime.

Key words: marriage, mode of separation of spouses, separation, separation.


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

  G Analytics
разработка сайта веб студия