Анотації до статей

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20


УДК 340. 347

Старицька О. О. Методологічні засади здійснення захисту прав споживачів в Україні.

У даній статті автор досліджує загальнотеоретичні особливості методології юридичної науки. Окремо приділено увагу системному підходу при встановленні предмета правового регулювання інституту захисту прав споживачів. А також проаналізовано методи здійснення захисту прав споживачів в Україні та подано пропозиції щодо їх удосконалення.

Ключові слова: метод, методологічна основа, юридична наука, системний підхід, інститут захисту прав споживачів.

Старицкая О. А. Методологические основы осуществления защиты прав потребителей в Украине.

В данной статье автор исследует общетеоретические особенности методологии юридической науки. Отдельно уделено внимание системному подходу при установлении предмета правового регулирования института защиты прав потребителей. А также проанализированы методы осуществления защиты прав потребителей в Украине и представлены предложения по их совершенствованию.

Ключевые слова: метод, методологическая основа, юридическая наука, системный подход, институт защиты прав потребителей.

Starytska O. Methodological foundations of the implementation of consumer right protection in Ukraine.

In this article the author examines the general theoretical features of the methodology of legal science. Separately attention is given to the systematic approach in determining of the subject of legal regulation of consumer right protection institute. And also analyzes methods of implementation of consumer right protection in Ukraine and given the  proposals for their improvement.

Key words: method, methodological basis, jurisprudence, systematic approach, the institute of consumer right protection.

УДК 341.018

Стрєльцова О. В Принцип рівності як загальний принцип права Європейського Союзу.

У роботі аналізується принцип рівності як один із загальних принципів права Європейського Союзу та провідне джерело права цього міждержавного об’єднання. Визначається, що даний принцип розглядається у декількох аспектах: юридичному, соціальному та політичному. Юридична рівність означає рівність усіх у правах (перед законом). Соціальна рівність означає недопустимість дискримінації за ознаками належності до певної соціальної групи або категорії, у тому числі, незалежно від статі, раси, кольору шкіри, етнічного або соціального походження, мови, віросповідання, переконань, політичних та інших поглядів, належності до національної меншини, майнового стану, наявності інвалідності, віку чи сексуальної орієнтації. Аналізуються законодавчі положення та прецедентна практика Суду ЄС, які закріплюють гендерну рівність (рівність жінок і чоловіків), як самостійну та вагому складову принципу соціальної рівності. Політична рівність означає рівність незалежно від державної належності (громадянства). Зазначається, що даний аспект принципу рівності, на відміну від інших, визнається в праві ЄС з деякими застереженнями. По-перше, політична рівність гарантована тільки в сфері застосування Договору про ЄС та Договору про функціонування ЄС, без шкоди спеціальним положенням цих Договорів. Відповідно, громадяни однієї держави-члена, що мешкають або перебувають в інших державах-членах ЄС, прирівнюються до місцевих громадян не у всіх сферах суспільного життя, а лише в тих, які врегульовані правом ЄС. По-друге, політична рівність, як правило, поширюється тільки на громадян ЄС.

Ключові слова: принцип рівності, право Європейського Союзу, юридична рівність, соціальна рівність, гендерна рівність, політична рівність.

Стрельцова О. В. Принцип равенства как общий принцип права Европейского Союза.

В работе анализируется принцип равенства как один из общих принципов права Европейского Союза и ключевой источник права этого межгосударственного объединения. Определяется, что данный принцип рассматривается в нескольких аспектах: юридическом, социальном и политическом. Юридическое равенство означает равенство всех в правах (перед законом). Социальное равенство означает недопустимость дискриминации по признаку принадлежности к определенной социальной группе или категории, в том числе, независимо от пола, расы, цвета кожи, этнического или социального происхождения, языка, вероисповедания, убеждений, политических и других взглядов, принадлежности к национальному меньшинству, имущественного состояния, наличия инвалидности, возраста или сексуальной ориентации. Анализируются законодательные положения и прецедентная практика Суда ЕС, которые закрепляют гендерное равенство (равенство мужчин и женщин), как самостоятельную и важную составляющую принципа социального равенства. Политическое равенство означает равенство независимо от государственной принадлежности (гражданства). Указывается, что данный аспект принципа равенства, в отличие от других, признается в праве ЕС с некоторыми оговорками. Во-первых, политическое равенство гарантировано только в сфере применения Договора о ЕС и Договора о функционировании ЕС, без ущерба специальным положениям этих Договоров. Соответственно, граждане одного государства-члена, которые проживают или пребывают в других государствах-членах ЕС, приравниваются к местным гражданам не во всех сферах общественной жизни, а только в тех, которые урегулированы правом ЕС. Во-вторых, политическое равенство, как правило, распространяется только на граждан ЕС.

Ключевые слова: принцип равенства, право Европейского Союза, юридическое равенство, социальное равенство, гендерное равенство, политическое равенство.

Streltsova O. Рrinciple of equality as a general principle of European Union law.

This Article stipulates the Principle of equality as one of general principles of European Union law and leading source of law of this intergovernmental association. It is determined that this principle is examined in a few aspects: legal, social and political. Legal equality means equality all in the rights. Social equality means impermissibility of discrimination depending on belonging to certain task force or category, including, not dependency upon sex, race, color of skin, ethnic or social origin, language, religion, persuasions, political and other looks, belonging to the national minority, property position, presence of disability, age or sexual orientation. Statutory provisions and precedent practice are analysed Ships of ЕU, which fasten gender equality (equality of women and men) as independent and important constituent of principle of social equality. Political equality means equality regardless of state belonging (citizenships). Specified, that this aspect of principle of equality, unlike other, confesses in a right of ЕU with some reservations. At first, political equality is assured only in the field of application of Treaty of ЕU and Treaty of functioning of ЕU, without a damage to application of the special positions of these Treaties. Accordingly the citizens of one state-member, which live or are on territory of other states-members of ЕU, are equated with local citizens not in all spheres of public life, and only in those which are regulated ЕU law. Secondly, political equality spreads, as a rule, only on the citizens of ЕU.

Key words: рrinciple of equality, European Union law, legal equality, social equality, gender equality, political equality.

УКД 340.1

Ступак А. Л. Поняття та ознаки правового порядку.

У статті розглядається поняття «правовий порядок» та з’ясовуються його суттєві ознаки. Зокрема, ознаки правового порядку характеризують його як порядок, що забезпечує стабільність суспільного життя і соціальний прогрес, оскільки він визначається правом та забезпечується державою, закріплює найбільш важливі риси та сторони соціально-економічного ладу, систему політичних відносин в країні. Зазначено, що правовий порядок має місце, коли:  всі суспільні відносини, що потребують юридичного захисту, упорядковані відповідно до об’єктивно обумовлених потреб суспільства; стан суб’єктів юридично упорядкованих суспільних відносини у відповідних сферах є стійким та стабільним; правові приписи проводяться в життя у відповідності з принципами правової законності. Сформульовано авторське визначення правового порядку як  стану правового життя суспільства, який характеризується свідомою, раціональною, вольовою діяльністю соціальних суб’єктів, базується на формально визначених правових нормах, які вміщені у правові тексти, відображається у правомірній поведінці учасників правопорядку та гарантується і захищається з боку держави.

Ключові слова: правовий порядок, зв'язок з державою, формальна визначеність, правомірна поведінка. 

Ступак А. Л. Понятие и признаки правового порядка.

В статье рассматривается понятие «правовой порядок» и выясняются его существенные признаки. В частности, признаки правового порядка характеризуют его как порядок, который обеспечивает стабильность общественной жизни и социальный прогресс, поскольку он определяется правом и обеспечивается государством, закрепляет наиболее важные черты и стороны социально-экономического строя, систему политических отношений в стране.

Отмечено, что правовой порядок имеет место, когда: все общественные отношения, требующие юридической защиты, упорядочены согласно объективно обусловленных потребностей общества, состояние субъектов юридически упорядоченных общественных отношения в соответствующих сферах является устойчивым и стабильным; правовые предписания проводятся в жизнь в соответствии с принципами правовой законности.

Сформулировано авторское определение правового порядка как состояния правовой жизни общества, характеризуется сознательной, рациональной, волевой деятельностью социальных субъектов, базируется на формально определенных правовых нормах, которые помещены в правовые тексты, отражается в правомерном поведении участников правопорядка и гарантируется и защищается со стороны государства.

Ключевые слова: правовой порядок, связь с государством, формальная определенность, правомерное поведение.

Stupak A. Сoncept and features of the legal order.

In the article a concept «Legal order» is examined and his substantial signs turn out. In particular, the signs of legal order characterize him as an order which provides stability of public life and social progress, as he is determined a right and provided the state, fastens the most essential lines and sides of socio-economic line-up, system of political relations in a country.

Noted that the legal order takes place when: all social relations that require legal protection, sorted by objectively determined needs of society, the state entities legally organized public relations in these areas is sustainable and stable, the legal provisions made ​​in life in accordance with the principles of legal legitimacy.

The authors' definition of the legal status of the legal order as a society, which is characterized by a conscious, rational, volitional activities of social actors, based on the formally defined legal standards that are contained in legal texts is reflected in the behavior of participants lawful order and guaranteed and protected by the state

Key words: legal order, connection with the state, formal definiteness, good behaviour.

УДК 340.1

Сунєгін С. О. Моральні критерії обмеження прав і свобод людини і громадянина: вступ до розгляду питання.

Стаття в постановочному варіанті «піднімає» проблему моральних критеріїв обмеження прав і свобод людини і громадянина. Зазначається, що проблема обмеження прав і свобод людини і громадянина має комплексний характер, один з яких безпосередньо стосується взаємозв’язку і взаємодії права та моралі як соціальних регуляторів. Автором акцентується увага на тому, що суспільна та індивідуальна мораль, як правило, мають свої особливості у тій чи іншій державі, що обумовлюються специфікою історичного розвитку відповідного суспільства. Разом з тим підкреслюється об’єктивний характер моралі як соціонормативної системи. В результаті дослідження автор робить такі висновки: 1) моральні критерії обмеження прав і свобод людини не можна зводити лише до обмежень, пов’язаних з обігом та розповсюдженням шкідливої інформаційної продукції, оскільки сфера моралі є набагато ширшою та включає в себе найзагальніші ціннісні метафізичні орієнтири добра і зла, за допомогою яких здійснюється оцінка тих чи інших діянь або обставин у сфері соціальної дійсності; 2) моральні норми, що об’єктивно історично сформувалися в певному суспільстві, потребують суттєвої підтримки з боку права як ексклюзивного державного регулятора суспільних відносин, у тому числі й у контексті обмеження прав і свобод людини. 3) здійснення громадянами своїх прав і свобод не повинно заподіювати шкоду іншим особам, інтересам суспільства та держави. Досягти цього можна лише за умови, що відповідна активна або пасивна поведінка індивіда, спрямована на реалізацію права, буде відповідати пануючим у суспільстві моральним принципам та настановам.

Ключові слова: право, права людини і громадянина, мораль, обмеження прав і свобод людини і громадянина, суспільна та індивідуальна мораль, правова реальність, нормативно-правовий акт.

Сунегин С. А. Моральные критерии ограничения прав и свобод человека и гражданина: вступление к рассмотрению вопроса.

Статья в постановочном варианте «поднимает» проблему моральных критериев ограничения прав и свобод человека и гражданина. Указывается, что проблема ограничения прав и свобод человека и гражданина имеет комплексный характер, один из которых непосредственно касается взаимосвязи и взаимодействия права и морали как социальных регуляторов. Автором акцентируется внимание на том, что общественная и индивидуальная мораль, как правило, имеют свои особенности в том или другом государстве, что обуславливается спецификой исторического развития соответствующего общества. Вместе с тем подчёркивается объективный характер морали как соционормативной системы. В результате исследования автор делает такие выводы: 1) моральные критерии ограничения прав и свобод человека нельзя сводить лишь к ограничениям, связанным с оборотом и распространением вредной информационной продукции, поскольку сфера морали намного шире и включает в себя самые общие ценностные метафизические ориентиры добра и зла, с помощью которых осуществляется оценка тех или других деяний либо обстоятельств в сфере социальной действительности; 2) моральные нормы, которые объективно исторически сформировались в определённом обществе, требуют существенной поддержки со стороны права как эксклюзивного государственного регулятора общественных отношений, в том числе и в контексте ограничения прав и свобод человека; 3) осуществление гражданами своих прав и свобод не должно причинять вреда другим лицам, интересам общества и государства. Достичь этого можно лишь при условии, что соответствующее активное или пассивное поведение индивида, направленное на реализацию права, будет отвечать господствующим в обществе моральным принципам и установкам.

Ключевые слова: право, права человека и гражданина, мораль, ограничение прав и свобод человека и гражданина, общественная и индивидуальная мораль, правовая реальность, нормативно-правовой акт.

Sunegin S. Moral criteria of limiting human rights and liberties: introduction to this matter.

In the initial variant the article «arises» a problem of moral criteria of limiting human rights and liberties. It is indicated that the problem of limiting human rights and liberties has a complex character, one of which directly affects interconnections and interaction of law and moral as social regulators. The author pays attention that social and individual moral – as a rule – have their particular peculiarities in that or another state, which is stipulated by specifics of historical development of such-and-such society. Nevertheless, with this objective character of moral as a socio-normative system is stressed. As a result of an investigation the author draws such conclusions: 1) moral criteria of limiting human rights and liberties are not allowed to reduce only to limitations linked with a turnover and spread of harmful information production as a sphere of moral is much wider and includes the most general valuable metaphysical guideline of good and evil, with help of which one or another deeds or circumstances in social reality are rated; 2) moral standards that are objective and historically formed in a certain society require essential support of law as an exclusive public regulator of social relationships including the context of a limitation of human rights and liberties; 3) rights and liberties enacted by citizens don not have to do harm to another persons, interests of society and state. This may be achieved providing that corresponding active or passive behavior of an individual, directed to a realization of law, responds to predominating moral principles and statements.

Key words: law, human rights, moral, a limitation of human rights and liberties, social and individual moral, reality of law, normative legal act.

УДК 340.1

Тарахонич Т. І. Принципи правового регулювання: доктринальні підходи.

Автором розглядаються різні підходи до розуміння сутності категорії «принципів правового регулювання», аналізуються  їх особливості, звернено увагу на основні принципи правового регулювання.

Ключові слова: правове регулювання, принципи, принципи правового регулювання, дія права, реалізація права, механізм правового регулювання.

Тарахонич Т. И. Принципы правового регулирования: доктринальные подходы.

Автором рассматриваются различные подходы к пониманию сущности категории  «принципы правового регулирования», анализируются их особенности, обращается внимание на основные принципы правового регулирования.

Ключевые слова: правовое регулирование, принципы, принципы правового регулирования, действие права, реализация права,  механизм правового регулирования.

Tarahonich T. Principles of legal regulation: the doctrinal approaches.

Here author has analyzed the different approaches to understanding of the essence  of  the cathegory principles  of  legal regulation and it’s peculiarities have been analyzed.

Key words: legal regulation,  principles,  action  of  the law,  realization of  the law, mechanism of  legal regulation.

УДК 340.125

Тарабукін О. Ю. Мотиваційна форма соціально-правового впливу.

В статті розглядається психологічний вплив права як соціокультурного  явища на індивідуальні ціннісні переконання особистості. Формулюється авторське визначення поняття мотиваційної форми правового впливу та наводяться чинники, які визначають його зміст та ефективність. Окремо визначаються передумови прийняття особою рішення, що має юридичне значення. Встановлюється зв'язок мотиваційного впливу права із категоріями правоповаги та ідеологічної функції правосвідомості. Наводяться шляхи використання теоретичних знань про предмет дослідження в нормотворчій діяльності та практиці правозастосування.

Ключові слова: мотиваційна форма соціально-правового впливу, ідеологія, цінність права, право повага, сприйняття права.

Тарабукин А. Ю. Мотивационная форма социально-правового воздействия.

В статье рассматривается психологическое воздействие права как социокультурного явления на индивидуальные ценностные убеждения личности. Формулируется авторское определение понятия мотивационной формы правового воздействия и приводятся факторы, которые определяют его содержание и эффективность. Отдельно определяются предпосылки принятия лицом юридически значимого решения. Устанавливается связь мотивационного воздействия права с категориями правоуважения и идеологической функцией правосознания. Приводятся пути использования теоретических знаний о предмете исследования в нормотворческой деятельности и практике правоприменения.

Ключевые слова: мотивационная форма социально-правового воздействия, идеология, ценности права, право уважение, восприятие права.

Tarabukin А. Motivational form of social and legal impact.

The article examines the psychological impact of law as a social and cultural phenomena on individual value beliefs. Author formulates his own definition of motivational form of legal effect and presents factors which determine its content and effectiveness. This article offers an individual preconditions of legally significant decisions. The connection of the motivational impact of the law category pravopovahy and ideological functions of justice is being explained. Ways to use the theoretical knowledge of the subject of study in lawmaking activities and enforcement practice are offered.

Key words: motivational form of socio-legal influence, ideology, value of law, respect for the right perception of law.

УДК 340.2 (447)

Терзі О. С., Одинокова А. С. Вплив ідеї політичної свободи на розбудову Української державності (теоретико-історична концепція М. Драгоманова).

В роботі аналізуються погляди відомого українського вченого ІІ пол. XIX ст. М. Драгоманова. Робиться висновок про необхідність завоювання політичних прав і свобод для подальшого економічного звільнення пригноблюваного народу з метою захоплення державної влади в майбутньому.

Ключові слова: політико-правова концепція; громадівський федералізм; федерація вільних слов`янських народів.

Терзи Е. С., Одинокова А. С. Влияние идеи политической свободы на формирование Украинской государственности (теоретико-историческая концепция М. Драгоманова).

В работе анализируюгся взгляды известного украинского ученого ІІ пол. XIX в. М. Драгоманова. Делается вывод о необходимости завоевания политических прав и свобод для дальнейшего экономического освобождепия угнетенного народа с цельго захвата государственной власти в будущем.

Ключевые слова: политико-правовая концепция; громадовский федерализм; федерация свободных славянских народов.

Terzi E., Odinokova A. The influence of the idea of political freedom on the construction of Ukrainian state system (theoretic and historical concept of M. Dragomanov).

The article analyses the views of outstanding Ukrainian scientist of the second half of XIX century M. Dragomanov. The author comes to the conclusion of the necessity to gain political and freedoms for further economic liberation of oppressed people with the aim to seize state power in the future.

Key words: political and legal concept; «community federalism»; the federation of free Slavonic peoples.

УДК 340.13: 316.64

Ткачук А. С. Значення та роль правосвідомості в контексті удосконалення інституту правотворчості.

В статті розкрита роль правосвідомості в процесі удосконалення інституту правотворчості. Проаналізовано співвідношення змісту правосвідомості і змісту права: по-перше, правові норми як нормативно-регулятивна система впливають на реально існуючі соціальні процеси; по-друге, зміна змісту правової норми здатна викликати відповідні зміни у соціальній дійсності. Визначено форми впливу правосвідомості на нормотворчість, серед яких: наукове прогнозування розвитку права, планування законодавчої діяльності, розроблення концепцій окремих законів тощо. Розглянуто значення правосвідомості на етапі обговорення та прийняття нормативно-правових актів. Доведено, що правосвідомість виступає необхідним засобом створення та розвитку законодавства.

Ключові слова: правосвідомість, правотворчість, правова ідеологія, форми впливу правосвідомості на правотворчість.

Ткачук А. С. Значение и роль правосознания в контексте усовершенствования института правотворчества.

В статье раскрывается роль правосознания в процессе усовершенствования института правотворчества. Проанализировано соотношение содержания правосознания и содержания права: во-первых, правовые нормы как нормативно-регулятивная система влияют на реально существующие социальные процессы; во-вторых, изменение содержания правовой нормы способно вызвать соответствующие изменения в социальной действительности. Определены формы влияния правосознания на нормотворчество, среди которых: научное прогнозирование развития права, планирование законодательной деятельности, разработки концепций отдельных законов и т.д. Рассмотрено значение правосознания на этапе обсуждения и принятия нормативно-правовых актов. Доказано, что правосознание выступает необходимым средством создания и развития законодательства.

Ключевые слова: правосознание, правотворчество, правовая идеология, формы влияния правосознания на правотворчество.

Tkachuk A. The importance and role of justice in the context of improvement of law-making institution.

This article describes the role of legal awareness within improvement of legislative drafting. This paper provides an analysis of ratio between legal awareness and law contents, such as: firstly, the legal norms as normative regulatory system affect the actually existing social processes; secondly, the сhange in the content of the legal norm may cause corresponding modifications in the social reality. There has been defined forms of legal awareness influence on the rulemaking that apply scientific forecasting of the law development, planning of legislative activity, the development of specific law concepts and others. The value of legal awareness at the stage of the discussion and the legal acts adoption has been examined. It is proved that the legal awareness is a necessary tool for creating and developing legislation.

Key words: legal awareness, legislative drafting, legal ideology, forms of legal awareness influence on the legislative drafting.


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

  G Analytics
разработка сайта веб студия