Анотації до статей 2015

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16


УДК 340.1

Романюк Є. О. Позитивна юридична відповідальність як критерій морального рівня.

Досліджено поняття позитивної юридичної відповідальності, яка визначається як добросовісне виконання особою своїх обов’язків перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей тощо. Зазначається, що поділ юридичної відповідальності на позитивну та негативну є недоцільним, оскільки юридична відповідальність єдина, як і будь-який інший різновид соціальної відповідальності. Проте слід розрізняти форми її реалізації: добровільну та державно-примусову.

Проаналізовано основні засади позитивної юридичної відповідальності як критерію морального рівня, серед яких справедливість та гуманізм.

Ключові слова: юридична відповідальність, позитивна юридична відповідальність, негативна юридична відповідальність, мораль, справедливість, гуманізм.

Романюк Е. А. Позитивная юридическая ответственность как критерий морального уровня.

Исследовано понятие позитивной юридической ответственности, которая определяется как добросовестное выполнение лицом своих обязанностей перед обществом, правовым государством, коллективом людей и т. п. Отмечается, что разделение юридической ответственности на позитивную и негативную нецелесообразно, поскольку юридическая ответственность едина, как и любой другой вид социальной ответственности. Однако следует различать формы реализации: добровольную и государственно-принудительную. Проанализировано основы позитивной юридической ответственности как критерия нравственного уровня, среди которых справедливость и гуманизм.

Ключевые слова: юридическая ответственность, позитивная юридическая ответственность, негативная юридическая ответственность, мораль, справедливость, гуманизм.

Romanyuk Ye. Positiv legal responsibility as moral level criterion.

In modern society, the right is treated as a tool that stimulates active, legal behavior of the individual. Therefore, it becomes an actual idea of the so-called «positive responsibility», which is understood not the responsibility of the perpetrator, but on the contrary - legal behavior, a person's ability to foresee the results of their activities and to define it on the basis of what kind of favor or vice versa - the harm it brings to society; awareness of their duty to the society and the state.

With this understanding of responsibility means awareness of person`s duties and the ability to take responsibility for their actions. The duty has not only active form - execution, but also passive - refraining from committing illegal acts.

Positive and negative legal responsibility has its own differences. Both of these kinds of legal responsibility implemented in legal behavior, but one appears to have committed the act, and the other directed and performed in the future legal behavior. In the positive sense legal responsibility is the absolute ratio of the active character, a retrospective responsibility arises as a result of the fact that the subject by the actions violate the relationship of legal responsibility (act irresponsibly). Therefore, retrospective legal responsibility - is a concrete legal relationship, individualized, arising out of the offense.

Clarity among supporters of the idea of legal responsibility without offense achieved only in common areas, most of which are reduced to ascertaining its presence in legal behavior. Most frequently, unfortunately, positive legal responsibility is dealt with indirectly in covering other state-legal phenomena, including the legality, legal order, legal relationships, justice, legal education, legal activity, etc.

For the study positive legal responsibility becomes important analysis of its moral level, because from the point of view of the prevailing system of values in modern society the right must comply with the absolute, formal, universal values.

Bases of responsibility as a social phenomenon was laid in the moral norms of primitive society. In ancient philosophers considered the idea of responsibility inseparable from category of justice as the necessary behaviors, a steady adherence to fair laws.

In addition, morality and right - two universally meaningful value system of society, without which it can`t normally exist and develop. The role of morality in society in modern conditions should continue to grow.

While analyzing moral level of positive legal responsibility should be noted that for today in the legal literature there is no systematic and comprehensive research that would be devoted to issues of justice and accountability relationships in the context of relations between the individual and the state. However, there is no doubt that justice is the basis of the legal responsibility.

Since the dominant in jurisprudence is the concept of negative (retrospective) responsibility in modern legal literature theory positive responsibility is often criticized by scientists. Such criticism reduces to the fact that any legal phenomenon is characterized by communication with the state and law. From a legal position it should have features that are inherent in law, including state guarantees, formal definitions, etc.

Each legal phenomenon should be contained in the categorical apparatus of jurisprudence. In the traditional sense of such legal phenomenon, element of the mechanism of legal regulation is retrospective legal responsibility. The positive legal responsibility of such characteristics doesn`t have.

However, in our opinion, the legal responsibility as one, as any other kind of social responsibility and the use of the terminology of «positive» and «negative» legal responsibility creates the false impression that there are two distinct types of legal responsibility in right.

Key words: legal responsibility, positive legal responsibility, negative legal responsibility, morality, justice, humanism.

УДК 340.1

Свириденко Г. В. Правомірна поведінка як цінність у громадянському суспільстві.

Серед багатьох демократичних зрушень у сучасному формуванні інститутів громадянського суспільства значна роль належить розвиткові особистості, яка здатна самостійно мислити, приймати рішення, у тому числі нести відповідальність за наслідки своєї політичної та правової діяльності. У цьому зв’язку особливу актуальність набуває доктринальний розгляд і практичне втілення рекомендацій щодо стимулювання правомірної поведінки особистості в громадянському суспільстві. Особливий вектор розгляду становлять види правомірної поведінки.

Ключові слова: поведінка, правомірна поведінка, маргінальна поведінка, конформістська поведінка, соціально-активна поведінка, звична поведінка.

Свириденко А. В. Правомерное поведение как ценность в гражданском обществе.

Среди многих демократических сдвигов в современном формировании институтов гражданского общества значительная роль принадлежит развитию личности, способной самостоятельно мыслить, принимать решения, в том числе нести ответственность за последствия своей политической и правовой деятельности. В связи с этим особую актуальность приобретают доктринальное рассмотрение и практическое воплощение рекомендаций по стимулированию правомерного поведения личности в гражданском обществе. Особый вектор рассмотрения составляют виды правомерного поведения.

Ключевые слова: поведение, правомерное поведение, маргинальное поведение, конформистское поведение, социально-активное поведение, привычное поведение.

Svurudenko G. Legal behavior as the value of civil society.

Confirmation of the importance of legal behavior problems, identification of patterns in fixing the legitimacy of citizen`s actions, develop a typology of legally significant behavior, its «driving forces», a mechanism to ensure compliance with the conscious personality of the legal regulations is a value that has proper legal behavior in the study of the most important legal categories.

This behavior is a necessary component of many instrumental concepts of modern theory of law, such as the rule of law, legal culture and legal status of the individual, the social mechanism for ensuring human and civil rights, the implementation of legal regulations, etc. And the law itself increasingly assessed from the perspective of self-realization in the mass action, human activity, their good behavior.

Legal behavior is shown in public life in various forms. Actions consistent with legal requirements, can be classified in many ways and reasons. Thus, the criteria for legal behavior types are: difference in the subjects of law; the degree of respect of law in society; the degree of free expression of will in their actions; dependence of the behavior from the nature and content of legal consciousness; character motivation actions; the degree of realization of the right in people`s behavior; depending on the field of public life and the areas of law, etc.

In modern jurisprudence, there were more realistic approaches to the typology of socially useful kinds of legal behavior. Thus, stand out for its types regarding the specific social and legal spheres (branches of law). It is known that legal behavior has different forms of realization in life, even though the whole array of its manifestations consistent with the legal requirements. Often in legal science in the typology of legal behavior laid classification depending on the motives that determine its various options that are acceptable to the right. Prerequisites for selection criteria specific behavioral types (socially active concerning the right, the usual implementation of law, the passive compliance with legal requirements and founded primarily on the basis of constraints) are the internal areas (motivation) of the individual.

By the degree of activity of the process involving the person in the legal regulation allocate appropriate types of legal behavior, in particular − the marginal behavior. One of the main characteristics here is the individual sense of justice, which is at variance with the requirements of the law. This behavior reflects the state of the individual who is on the verge of antisocial manifestations, causing offense, but such is not being due to certain reasons and circumstances. And the motives of behavior are other driving forces, such as the threat of punishment, condemned by the collective group and the like.

Another manifestation of legal behavior is conformist behavior. It is a passive personality observance of the law, the subordination of their behavior estimated immediate social environment. In other words, in the field of socio-legal relations people behave legally, because «so do others». As a specific category of social psychology conformist behavior is characterized by passive acceptance of the existing order, political events, lack of their own positions, unconditional submission to psychological pressure.

Another manifestation of the legality of the behavior is habitual behavior. Characterized by habitual behavioral actions, habitual behavioral act in which a person does not expose every time analyzing the correctness of the requirements that apply to her society, and executes them without too much thought.

Socially active behavior represent the particular interest. Social and legal activity of the individual is the highest level of legal behavior, socially useful, which is approved by the state and society concerning the activities in the legal field. It first of all is a proactive behavior that can be, and often becomes a significant factor in the development of the legal system. Socio-legal activity determined by the high level of legal consciousness, deep legal conviction, formed independent, conscious willingness to use the opportunity provided by law, creatively follow them in their daily behavior.

Key words: behavior, legal behavior, marginal behavior, conformist behavior, socio-active behavior, habitual behavior.

УДК 342.92

Свиридюк Н. П. Законність в управлінні економікою: ціннісний аспект.

У статті висвітлено ціннісний аспект законності у процесі державного управління економікою. Охарактеризовано роль та значення державного управління у сфері економіки з точки зору соціально-ціннісних засад. Наголошено на ролі законності у сфері національного господарства як одного з найважливіших критеріїв оцінки державного управління. Також визначено залежність ціннісного аспекту законності від рівня її реалізації у житті суспільства. Обґрунтовано основні напрями удосконалення державного управління з метою підвищення рівня законності у сфері національного господарства.

Ключові слова: законність, економіка, державне управління, державні органи, дисципліна.

Свиридюк Н. П. Законность в управлении экономикой: ценностный аспект.

В статье рассматривается ценностный аспект законности в процессе государственного управления экономикой. Охарактеризована роль и значение государственного управления в сфере экономики с точки зрения социально-ценностных основ. Подчеркнута роль законности в сфере национального хозяйства как одного из важнейших критериев оценки государственного управления. Также определена зависимость ценностного аспекта законности от уровня его реализации в жизни общества. Обоснованы основные направления совершенствования государственного управления с целью повышения уровня законности в сфере национального хозяйства.

Ключевые слова: законность, экономика, государственное управление, государственные органы, дисциплина.

Svurudyuk N. Legitimacy in managing the economy: the value aspect.

This article reflects the value aspect of the law in the state management of the economy. The author used a broader view of the issues of implementation of the law in the process of state control of the economy. It is possible to get a general idea of ​​legitimacy as a special legal category, serving both the ultimate goal and the means of achieving it, and fundamental, basic principles of public administration. This versatile approach has allowed us to illustrate the social and legal value of the rule of law.

The article focuses on the fact that the greatest importance acquires legitimacy in the process of public authorities of the activity. Therefore, the level of compliance with those authorities legitimacy as a special legal regime determines the appropriate level of confidence in them by the people, and therefore it is the authority of the government and the efficiency of its functioning. The author notes that the mere public administration is not significant social value. However, the importance of managing society is measured by evaluating the quality of the implementation of specific tasks and objectives that impact. The value of legality is also measured through its implementation, implementation of social and legal life and is a major landmark in the implementation of the government.

Also highlights the interdependence "link between legality and discipline that is created in the operation of public authorities. It is proposed to examine the legality and discipline as methods of providing public authorities. We give the idea that discipline is aimed at implementing basic social norms (ethics, corporate ethics, etc.) and the legality aims implementation of legal norms established and concretized legal acts.

The author also stresses the need to search for new and improving existing methods and means of implementation of the law in public life and formulates appropriate proposals to address this issue.

In addition, the author emphasizes the necessity of searching for new and improving existing methods and means of implementation of the law in public life and formulate appropriate proposals to address this issue. In particular, it is proposed to adjust the state concept and economic development programs by clarifying and formulating specific action plans, methods of implementation of state objectives in this area; to eliminate a number of shortcomings of national legislation for the administration of the economic sphere; to create a single network of economic and legal issues; to ensure coordination and communication between authorities and officials at all levels of management.

As a result of scientific generalizations made by the author concludes that the legality represents a fundamental moral values ​​of public administration, along with such ideals as morality, honesty, justice, responsibility, and others. Axiological aspects of legality can be determined depending on the level of its implementation in society. And in terms of the understanding and perception of legitimacy state should act as the guarantor of its implementation. In turn, the level of implementation and give legitimacy to carry out a qualitative assessment of the effectiveness of the government.

Key words: legitimacy, economy, public administration, public authorities, discipline.

УДК 340.11

Старостюк А. В., Шевченко Д. А. Ціннісний вимір позитивного права.

У статті досліджуються теоретичні та практичні питання, які пов’язані з ціннісними аспектами позитивного права. Визначається ідеальна модель права як ефективного регулятора суспільних відносин.

Ключові слова: правові цінності, позитивне право, природне право, мораль, правова доктрина.

Старостюк А. В., Шевченко Д. А. Ценностное измерение позитивного права.

В статье рассматриваются теоретические и практические вопросы, связанные с ценностными аспектами позитивного права. Определяется идеальная модель права как эффективного регулятора общественных отношений.

Ключевые слова: правовые ценности, позитивное право, естественное право, мораль, правовая доктрина.

Starostyuk A., Shevchenko D. Axiological aspect of positive law.

In article the theoretical and practical questions connected with valuable aspects of a positive law are considered. The ideal model of the law, as effective regulator of the public relations is defined.

Key words: legal values, positive law, natural law, morality, legal doctrine.

УДК 340.1

Сунєгін С. О. До питання про необхідність визначення основних моральних засад державно-правового розвитку.

У статті порушується проблема залежності суспільного і державного розвитку від особливостей розуміння моралі та похідних від неї феноменів, передусім совісті. Зазначається, що мораль як система норм і правил поведінки має абсолютне (Божественне) походження, а тому не може бути зведена до соціально обумовленого та відносного феномену. З урахуванням зазначеного, а також інших аргументів, автор робить висновок, що системоутворюючою моральною засадою ефективного суспільного та державного розвитку є совість людини, яка надається їй від народження та пов’язує її буття у матеріальному світі з божественним походженням її душі. Незважаючи на те, що совість має кожна людина від народження, рівень її впливу на свідомість та вчинки людини може суттєво коригуватися залежно від різних об’єктивних і суб’єктивних обставин, що свідчить про необхідність та важливість здійснення відповідної виховної роботи, пов’язаної з формуванням належного рівня моральної свідомості особистості. Саме совість повинна перебувати в основі формування інших моральних якостей людини, зокрема таких, як воля, відповідальність, честь, гідність, милосердя тощо.

Ключові слова: мораль, право, совість, суб’єкт, Бог, держава, громадянське суспільство, соціальна відповідальність, воля.

Сунегин С. А. К вопросу о необходимости определения основных моральных начал государственно-правового развития.

В статье поднимается проблема зависимости общественного и государственного развития от особенностей понимания морали и производных от нее феноменов, в первую очередь совести. Указывается, что мораль как система норм и правил поведения имеет абсолютное (Божественное) происхождение и поэтому не может быть сведена к социально обусловленному и относительному феномену. С учетом этого, а также других аргументов, автор делает вывод, что системообразующим нравственным основанием эффективного общественного и государственного развития является совесть человека, которая дается ему от рождения и связывает его бытие в материальном мире с божественным происхождением его души. Несмотря на то, что совесть имеет каждый человек от рождения, уровень ее влияния на сознание и поступки людей может существенно корректироваться в зависимости от разных объективных и субъективных обстоятельств, что свидетельствует о необходимости и важности осуществления соответствующей воспитательной работы, связанной с формированием надлежащего уровня морального сознания личности. Именно совесть должна быть в основе формирования других моральных качеств человека, в частности таких, как воля, ответственность, честь, достоинство, милосердие и т. д.

Ключевые слова: мораль, право, совесть, субъект, Бог, государство, гражданское общество, социальная ответственность, воля.

Sunegin S. To a question on the need to define the basic moral principles of state-and-legal development.

The article initiates the matter of dependence of social-and-state development from particulars of morality understanding and derived from it phenomena, primarily conscience. It is indicated that morality as a system of norms and rules of behavior has an absolute (divine) origin and, therefore, cannot be reduced to a socially conditioned and relative phenomenon. The author stresses, that morality cannot be reduced to a system of rules governing human behavior and limited public perceptions of good and evil and derivative from it regulatory-and-evaluation categories (for example, good and bad, just and unjust, etc.), because of this approach we will have to agree that these ideas entirely set depending on the specific and variable in time and space socio-cultural context, from the dominant ideology and interests of a particular social group. This perspective of understanding the essence of morality will inevitably lead to the fact, that changing socio-cultural context is able to shake and, ultimately, change the moral position of the individual, which, finally, lead to moral relativism. After all, if we reject metaphysical absolute moral imperatives and put them dependent on certain features of the society, it means that we can always justify any change in content of appropriate moral standards, including when it comes to the substitution of the semantic context of a situation, human actions, categories or concepts, etc. This clearly demonstrates the theory codenamed «Overton Window», the essence of which is to ensure that completely alien and unacceptable ideas and values, especially in terms of morality and religion, prevailing in a given society, may be for everyone, or at least for most society members normative and to gain a foothold in the form of public law.

Similarly, according to the author, we cannot limit the general definition of morality by a set of norms and values, that enable a person to understand himself as a representative and spokesman of a certain social communities - people, state, states, group, union, etc., that means actually convert morality only in individual (private) and collective level, while its objective universal character is ignored. Actually, the result of such understanding of morality is, in particular, the gradual process of its institutionalization, the process of morality transformation in the appropriate form of social relationships with established rules and regulations, which ignores the absolute ideal basis of morality and displays its provisions only of empirical evidence and surrounding reality.

The fact, that in modern liberal society, that reinforces democratic standards of social life, human rights and freedoms as the highest social value, pluralism of ideas and ideologies, etc., changing the nature of values, and, as a result, the way of moral regulation of human behavior. This experience allows you to talk about the gradual loss of absolute metaphysical principles of moral regulation, by which traditional societies were formed and were justified by clear and unambiguous criteria for ethical approval or disapproval of the respective human actions.

The author concludes that the backbone moral foundation of effective social and state development is the human conscience, which is given to him at birth and connects his being in the material world with the divine origin of his soul. Despite the fact that the conscience every person has from his birth, the level of its influence on the mind and actions of people can essentially be adjusted depending on various objective and subjective reasons, that demonstrates the need and the importance of appropriate educational work, related to the formation of an adequate level of moral consciousness of a person. It is conscience must be based on the formation of other moral qualities of a person, in particular, such as will, responsibility, honor, dignity, compassion, etc. The formation of a sense of human conscience, based on the absolute content of God's commandments, is a primary key to successful implementation, for example, anti-corruption policy in the country, prevention of crime and other offenses, as well as any other immoral manifestations of human behavior. This is due to the fact that all human actions originally formed in his inner consciousness in which they find their justification, including moral, and then these acts get their outward expression. This internal justification is the primary basis of relevant human behavior, even if he is aware of the possibility of adverse consequences for him or others as a result of action.

Key words: morality, law, conscience, subject, God, state, civil society, social responsibility, will.

УДК 340.1

Тарахонич Т. І. Правове регулювання у процесі модернізації українського суспільства: ціннісні аспекти.

У статті розглядаються ціннісні аспекти правового регулювання у процесі модернізації українського суспільства. На загальнотеоретичному та методологічному рівнях виокремлено та охарактеризовано поняття цінностей та їх особливостей. У вивченні цінностей у правовому регулюванні аксіологічному підходу приділяється особливе значення. Цей підхід зорієнтований на вивчення сутнісної характеристики права, ідеї права загалом і такого поняття, як правове регулювання зокрема.

Ключові слова: регулювання, правове регулювання, цінність, цінність у праві, цінність у правовому регулюванні.

Тарахонич Т. И. Правовое регулирование в процессе модернизации украинского общества: ценностные аспекты.

В статье рассматриваются ценностные аспекты правового регулирования в процессе модернизации украинского общества. На общетеоретическом и методологическом уровнях выделена и дана характеристика понятия ценностей и их особенностей. В изучении ценностей в правовом регулировании аксиологическому подходу надано особое значение. Даный подход сориентирован на изучение сущностных характеристик права, идеи права в общем и такого понятия, как правовое регулирование в частности.

Ключевые слова: регулирование, правовое регулирование, ценность, ценность в праве, ценность в правовом регулировании.

Tarahonych T. Legal regulation in the process of modernization of Ukrainian society: axiological aspect.

The axiological aspects of legal regulation in the process of modernization of Ukrainian society are discussed in this article. Values and its specific features are characterized and defined on general theoretical and methodological levels.  Author highlights that axiology defines value as ability of things and events to influence the subjects so that they accept it as goods, which induce to be desired and obtained.

Author pays special attention to axiological approach during observation of values in the process of legal regulation. This approach is oriented to studying of essential characteristics of law, idea of law in general and legal regulation in particular.

Psychological, anthropological and valuation levels of axiological methodology are used in the process of analysis axiological nature of legal regulation and law, aimed to analyze functional aspect of legal regulation, its features, motivation, efficiency and effectiveness.

Author defines value of legal regulation as its ability to use different resorts in order to normalize social relations for serving fair, progressive interests of society, state and individual, providing and forming regime of law and order in the state.

Author highlights that value system and goals in legal regulation are in the strong interrelation. Goals have content and axiological capacity. Goals of legal regulation are related not only to particular subjects, they also provide stimulation of development of social relations, provide conditions for genesis of new social relations, and prevent genesis of harmful social relations.

Author mentions that goals of legal regulation are achieved with help of different resorts of legal influence on subjects’ behavior. Author pays attention to such type of non-normative social regulators as axiological and highlights it’s self-sufficient type of regulatory resorts, historically formed system of social values, social and psychological settings, stereotypes etc.

Highlighted, that current condition of democratic transformation of social relations doesn’t deny time-proved universal human values, in particular, ideas of rights and law, justice, equity etc., but contemplates filling it with new content.

Key words: regulation, legal regulation, value, value in the law, value in the legal regulation.

УДК 342.7

Товпеко Я. К. Принцип недискримінації у контексті загальноєвропейських інтеграційних процесів і прав людини.

У статті розглядаються аспекти сутності і реалізації принципу недискримінації в контексті дотримання прав людини у сучасних умовах глобалізації. Зазначається, що акти з прав людини міжнародного значення і законодавства переважної більшості країн світу, у тому числі й України, ґрунтуються на принципах справедливості, рівності та недискримінації. Автор обґрунтовує положення про те, що відсутність діючого механізму захисту прав людини і заборони дискримінації як на міжнародному, так і на регіональному рівнях неминуче суперечитиме ідеям правової соціальної держави та громадянського суспільства. У зв’язку з цим робиться висновок, що розробка ефективного механізму захисту прав людини і заборона дискримінації є нагальними завданнями сьогодення.

Ключові слова: рівність, принцип недискримінації, толерантність, права людини, соціальна справедливість, Європейський суд з прав людини.

Товпеко Я. К. Принцип недискриминации в контексте общеевропейских интеграционных процессов и прав человека.

В статье рассматриваются аспекты сущности и реализации принципа недискриминации в контексте соблюдения прав человека в современных условиях глобализации. Отмечается, что акты в сфере прав человека международного значения и законодательства большинства стран мира, в том числе и Украины, основаны на принципах справедливости, равенства и недискриминации. Автор обосновывает положение о том, что отсутствие действенного механизма защиты прав человека и запрета дискриминации как на международном, так и на региональном уровнях неизбежно будет противоречить идеям правового социального государства и гражданского общества. В связи с этим делается вывод, что разработка эффективного механизма защиты прав человека и запрет дискриминации являются неотложными задачами современности.

Ключевые слова: равенство, принцип недискриминации, толерантность, права человека, социальная справедливость, Европейский суд по правам человека.

Tovpeko Ya. The principle of non-discrimination in the context of European integration process and human rights.

The article examines the aspects of nature and realization of the principle of non-discrimination in the context of human rights and globalization. It is reported that acts on human rights of international importance and legislation of the most countries of the world, including Ukraine, are based on the principles of justice, equality and non-discrimination. The author justifies the position that the lack of effective mechanism of protection of human rights and non-discrimination both at international and regional levels inevitably conflict with the ideas of social legal state and civil society. In this regard, it is concluded that the development of an effective human rights protection mechanism and prohibition of discrimination are a significant target to achieve.

Key words: equality, principle of non-discrimination, tolerance, human rights, social justice, The European Court of Human Rights.


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

  G Analytics
разработка сайта веб студия