UA EN

Анотації до статей 2019

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15


УДК 340.12; 321.01

Данич О. Ф. До питання про роль правової системи у забезпеченні соціальної функції держави: глобалізаційний вимір.
У статті досліджуються роль та значення правової системи у забезпеченні соціальної функції держави в контексті сучасної глобалізації. Автор констатує, що при забезпеченні соціальної функції держави в умовах глобалізації національна правова система виконує найважливішу роль, яку не можна обмежувати лише характером її внутрішнього впливу на здійснення соціальної політики. Останнє пов’язано, зокрема, з тим, що особливої значущості в умовах глобалізації набувають різноманітні питання, пов’язані з конвергенцією правових систем між собою та поступовим формуванням на цій основі наднаціональних або міжнародних правових систем.

Ключові слова: правова система, глобалізація, соціальна функція держави, рівність, гідність, права і свобод людини.

Danich O. On the role of the legal system in ensuring the social function of the state: the globalization dimension.
The article examines the role and significance of the legal system in ensuring the social function of the state in the context of modern globalization. If we talk about the scientific understanding of the role and significance of the legal system in ensuring the social function of the state in the conditions of globalization, then in this case, legal influence cannot be limited only by the domestic (internal) parameters or mechanisms. After all, globalization is a global process of qualitative changes in all major spheres of social life, aimed at their unification or, at least, a combination within the framework of specific legal, institutional, ideological and other principles.
One of the ways of implementing international standards in the field of social protection is the harmonization of national legislation with international legal acts, which can be carried out in several ways: direct application after ratification, inclusion in the text of laws, implementation of ratified or unratified acts in national legislation.
Harmonization of legislation does not mean the identity (uniformity) or the identity of the content of the legal norms of the various normative acts, but involves reducing the differences between them, combining and complementing their semantic load in order to ensure the integrity and coherence of the legal regulation of the relevant sphere of public relations. In addition, the harmonization of legislation should precede its unification, especially in the context of comparing the norms of national and international law or the norms of national legislation with the norms of legislation of other states, and the latter (unification), in the case of an international component, can only be applied if there is a positive experience of harmonization of legislation, that is, as the final consolidation of its positive results in the form of the creation of uniform (identical, unified) legal norms.
At the same time, harmonization and unification, regardless of the level of their application in the legal context, should take into account not only the features of a concrete legal reality within the defined temporal-spatial dimensions, in particular, the development of branches and institutions of private and public law, the peculiarities of the implementation of certain principles of law within the respective state, etc., but also the objective parameters of the functioning of such subsystems of social development, as economic, political, cultural, moral, religious, etc.
Thus, while ensuring the social function of the state in the conditions of globalization, the national legal system fulfills an essential role that cannot be limited only by the nature of its internal influence on the implementation of social policy, because special significance under the conditions of globalization becomes diverse issues, related to the convergence of legal systems among themselves, the gradual formation on this basis supranational or international legal systems, as well as the complication of the relationship between international and national law in connection with the objectivity of reflection in the last historical, economic, social, cultural, religious and other peculiarities of social development.

Key words: legal system, globalization, social function of the state, equality, dignity, human rights and freedoms.

УДК 340.11

Дубов Г. О. Дослідження юридичної методології у період виникнення та становлення юридичної науки незалежної України.
У статті розглянуто перший період сучасного етапу розвитку досліджень юридичної методології. Зроблено висновок, що методологічні дослідження розглядуваного періоду характеризуються актуалізацією питань перегляду світоглядно-філософських основ вітчизняного правознавства, його відходу від позицій методологічного монізму, запровадження нових ціннісних орієнтирів, забезпечення засобами юридичної науки потреб розвитку економічної системи України у процесі її переходу на ринкові засади. Втім, незважаючи на декларування важливості методологічної проблематики, цей період в цілому характеризується відсутністю її комплексного розроблення. Встановлено, що наведена ситуація пов’язана із тим, що періоди фундаментальних перетворень основ науки із необхідністю не сприяють ґрунтовним дослідженням методологічної проблематики, оскільки на цьому етапі розвитку знання першочерговими питаннями постають питання пошуку нових світоглядних, ціннісних та ідеологічних орієнтирів, формування основ науки.

Ключові слова: методологія, юридичні дослідження, методологічний плюралізм, основи науки.

Dubov G. Study of legal methodology in the period of the emergence and formation of the legal science of independent Ukraine.
The article is dedicated to the first period of the modern stage of the development of research in legal methodology. It is concluded that the methodological research of the period under review is characterized by actualization of the issues of revision of philosophical fundamentals of domestic jurisprudence, its departure from the positions of methodological monism, the introduction of new values, and the provision of legal science with the needs of the development of the economic system of Ukraine in the process of its transition to market principles. However, despite the declaration of the importance of methodological issues, this period as a whole is characterized by the lack of its integrated development. It is established that the given situation is connected with the fact that the periods of fundamental transformations of the fundamentals of science under the necessity do not contribute to a thorough research of methodological issues, since at this stage of development of knowledge the first questions arise the search for new ideological, value and ideological guidelines, the formation of the foundations of science.

Key words: methodology, legal research, methodological pluralism, basis of science.

УДК 340

Камаралі С. Є. Шевченко Д. А. Торговельна політика уряду Павла Скоропадського: історико-правовий моніторинг.
Стаття присвячена дослідженню різних аспектів організаційно-правових основ діяльності уряду гетьмана П. Скоропадського в галузі внутрішньої торгівлі. Визначені пріоритетні вектори фінансово-економічної політики в період кризи державотворення, в складних умовах Брест-Литовських зобов’язань. З використанням широкого кола архівних матеріалів висвітлені етапи встановлення державної монополії на продаж зернової, цукрової та горілчаної продукції; подані матеріали активної співпраці міністерств Української Держави із представниками торговельно-промислових кіл; проаналізована діяльність «Відділу для виготовлення торгово-економічних договоріву», «Комітету для зовнішньої торгівлі», «Комісії з справ цукру», Особливого Торговельно-Фінансового відділу при Раді мукомолів, Державного Хлібного Бюро і «Товариства винокуренних заводчиків».

Ключові слова: Українська Держава, гетьман П. Скоропадський, економічна політика, торговельна політика, хлібна монополія, цукрова промисловість, горілчана промисловість.

Kamaraly S. Shevchenko D. The trade policy of the government of P. Skoropadsky: historical and legal monitoring.

The article is devoted to the study of various aspects of the organizational and legal foundations of Hetman P. Skoropadsky’s government in the field of internal trade. Identify the priority vectors of financial and economic policy during the crisis of state formation, under the difficult conditions of the Brest-Litovsk commitments. Using a wide range of archival materials, the author outlines the stages of establishing a state monopoly for the sale of grain, sugar and vodka products; materials of active cooperation of the Ministries of the Ukrainian State with representatives of trade and industry are presented; The activities of the «Trade and Economic Contracts Division», «The Committee for Foreign Trade», «Sugar Commission», the Special Trade and Finance Department at the Council of Flour-mills, the State Bread Bureau and the Society of Distillers were analyzed.

Key words: Ukrainian state, Hetman P. Skoropadsky, economic policy, trade policy, grain monopoly, sugar industry, vodka industry.

УДК 340.1

Клещенко Н. О. Значення юридичної техніки при уніфікації законодавства.
У статті досліджується вплив юридичної техніки на процес уніфікації законодавства. Робиться акцент на юридичній техніці як на першому, основоположному кроці до упорядкування всієї системи законодавства. Наголошується, що юридична техніка є відносно новим правовим явищем, і відтак, потребує глибокого дослідження. Звертається увага, що недотримання вимог юридичної техніки веде до значних прогалин в текстах правових актів, що створюються. Юридична техніка виступає свого роду уніфікованим інструментарієм.

Ключові слова: уніфікація законодавства, юридична техніка, правовий моніторинг, правове регулювання, система законодавства.

Kleshchenko N. Significance of legal technique at unification of the legislation.
The article examines the impact of legal technology on the process of unification of legislation. The emphasis is on legal technology as a first, fundamental step to streamline the whole system of legislation. The scientific community supports the idea that the process of creating legal norms of law should be implemented in accordance with strict rules of legal technology, that is, systematic rules and techniques based on the practice of law-making, drafting regulations.
It is noted that legal technology is a relatively new legal phenomenon, and therefore requires a profound study. However, with all of this, it can be considered to be the very institution that provides the opportunity not only to formulate the content of the legal act, but also to ensure its high-level awareness, the ability to adjust one or another legal relationship in accordance with their realities.
Attention is drawn to the fact that non-compliance with the requirements of legal technology leads to significant gaps in the texts of legal acts that are being created. The result of its ignoring is the imperfection of the laws that are being created, which is negatively reflected in the rule of law in the country. Failure to comply with the rules of legal technique in the text of normative legal acts generates many legal errors such as, for example, incomplete consolidation of circumstances that are essential for the content and application of a specific legal norm, etc. All this significantly reduces the quality of legislative acts, raises difficulties in their interpretation and prevents the implementation of the rules of law in specific social relations. The aim of legal technique is to fill the system with legal material, to improve the language of the normative legal act, to make it more precise and understandable for society.
The process of unification, in our opinion, is the universal way that is capable of establishing order both in the very system of legislation and in the rules of its writing. It means unification of legal technique. That is, legal technology is a kind of unified toolkit.

Key words: unification of legislation, legal technique, legal monitoring, legal regulation, system of legislation.

УДК 340

Кобан О. Г. Моніторинг соціалізації діяльності органів виконавчої влади.
У статті розглядається категорія соціалізації внутрішньої діяльності держави. Показано важливість застосування соціологічного підходу до оптимізації взаємодії виконавчої гілки влади, суспільства і особистості. У дослідженні запропоновані вимоги до ролі держави та інституту громадянського суспільства в процесі правової соціалізації. Показано необхідність активної участі держави в правовій соціалізації на нових засадах для усунення наслідків специфічної соціалізації в тоталітарній державі, коли вона пригнічує діяльність інших агентів соціалізації. Поряд з цим показано нові перспективи, які отримує держава в демократичному суспільстві від соціалізації.
Ключові слова: соціалізація, держава, демократія, громадянське суспільство.

Koban O. Monitoring of socialization of activity of bodies of executive power.
The article deals with the category of socialization in home activities of the state. Showing importance of sociological approach to optimizing cooperation public institutions, society and personality. The study offered requirements of role of state
in legal socialization. The article shows the necessity of active participation of state in socialization. It also describes specific character of socialization in totalitarian state, where it lies in striving to weaken influence of other agents of socialization.
The article notes the new perspectives gained by the state in democratic society in order to influence socialization.

Key words: law, socialization, government, democracy, civil society.

УДК 340.12

Корнієнко В. С. Правова експертиза нормативно-правових актів: теоретичний та практичний аспекти.
У статті проведено загальнотеоретичне дослідження правової експертизи нормативно-правових актів на стадії нормопроектування, адже на даний час такий важливий етап у правотворчому процесі, як правова експертиза, досліджується фрагментарно та потребує подальших наукових досліджень. Проаналізовано праці різних вчених, як вітчизняних, так і зарубіжних, які займалися даною тематикою.
Окремо визначено поняття «правова експертиза». Виокремлено різні підходи до визначення поняття «правової експертизи». Зазначено, що правова експертиза є важливим етапом дослідження нормативно-правових актів, яка повинна проводитися не тільки в процесі створення нормативно-правового акта (стадія нормопроектування), а й безпосередньо на етапі його реалізації для визначення його ефективності та дієвості (контрольна експертиза).
Вивчено основні засади Положення про Міністерство юстиції України, яке на даний час здійснює правову експертизу нормативно-правових актів. Обґрунтовано необхідність впровадження, окрім початкової, основної та заключної, генеральної стадії проведення правової експертизи нормативно-правових актів.
Досліджено об’єкт та предмет правової експертизи нормативно-правових актів. Розкрито поняття «висновок експерта» та «експерт». Надано різні підходи до визначення вказаних понять, а також запропоновано власне визначення вищевказаних категорій.

Ключові слова: правова експертиза, стадії, об’єкт правової експертизи, суб’єкт правової експертизи, експерт, висновок експерта.

Kornienko V. Legal expertise of regulatory acts: theoretical and practical aspects.
The article describes the general theoretic research of legal expert expertise of normatively-legal acts on the stage of law-making activity. Nowadays an important stage in the law-making process as a legal examination is investigated fragmentarily and requires further scientific research. It was analyzed the works of different native and foreign scientists, who researched this subject. In particular, it should be distinguish such scientists as: I. Braude, R. Bergeron, V. Butenko, A. Gusnova, T. Didich, V. Dolejana, N. Zheleznyak, K. Zhurkina , I. Zakirova, V. Zakharova, A. Korotkova, V. Korostai, A. Kostenko, V. Lytvyn, N. Parkhomenko, A. Pigolkina, V. Pigolkina, V. Pogorilka, V. Ragozina, G. Rybikova, M. Radulhina, A. Selivanova, O. Skakun, O. Selezneva, Y. Sidelnikova, R. Khalfi na, Y. Shemshuchenko etc.
Separately defi ned the concept of «legal expertise» as a special type of legal technology, which is a necessary and important stage of not only law-making activity, but also monitoring the status and effectiveness of legislation in general. Different approaches to the definition of the concept of «legal expertise» are singled out. It is noted that legal expertise is an important stage in the study of normative legal acts, which should be carried out not only during the process of creating a normatively-legal act (stage of law-making activity), but also directly at the stage of its realization to determine its efficiency and effectiveness (control expertise).
The basic principles of the Regulation on the Ministry of Justice of Ukraine were studied, which carry out the legal expertise normatively-legal acts. According to the Methodological Recommendations on the Legal Examination of Draft Legal Acts it was distinguished the following stages of legal expertise, such as: conceptual assessment; system legal assessment; legal and technical evaluation; expert conclusion. It was highlighted the opinions of scientists which distinguish the initial, main and final stages. Also it was substantiated the necessity of introduction of the general stage of the legal expertise of normatively-legal acts, which takes place during the conduct of the collegial legal expert examination of normatively-legal acts.
The object and subject of legal expertise of normatively-legal acts was investigated. It was disclosed the concept of «expert conclusion» and «expert». Author give different approaches to the definition of these concepts and proposed definition of this categories. It was noted that an important place in the process of conducting a legal expertise gave to an expert who investigates the object of legal expertise with the help of professional knowledge, skills and abilities (a draft law or a draft normatively-act or a valid law or normatively-legal acts). The result of this activity is an expert opinion.
It was proposed to divide the conclusions of the expert into three types: positive, positive with the condition and also negative. In addition, it was distinguished the different positions of scientists who propose their own model of the structure of the expert’s conclusion, which should consist of descriptive, resultative and advisory parts. Another group of scientists notes that the expert’s conclusion should consist of introductory, analytical and final parts.
Key words: legal expertise, phase, object of legal expertise, subject of legal expertise, expert, expert report.


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

  G Analytics
разработка сайта веб студия