UA EN

Анотації до статей 2019

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15


УДК 340

Марченко М. А. Нормативно-правове закріплення права на повагу до людської гідності в українській та європейській правових системах (порівняльно-правовий аспект).
Дана стаття присвячена надзвичайно важливому питанню в правовій системі будь-якої країни, а саме – природному та невід’ємному праву людини на повагу до її гідності. У статті проведено аналіз досліджень провідних українських вчених, які вивчали проблематику нормативно-правового закріплення права на людську гідність. Особливий акцент зроблено на порівняльному аспекті нормативно-правового закріплення права особи на повагу до людської гідності в основоположних документах країн Європейського Союзу. Беручи до уваги зазначене, проаналізовано конституційні положення окремих країн-членів ЄС, які визнають право людини на повагу до її гідності на рівні національних інтересів. Окрім цього, в контексті вітчизняної правової думки, нами було простежено перші згадки про необхідність конституційного закріплення вказаного права, з посиланням на європейський досвід у сфері захисту прав і свобод людини. Разом із аналізом конституційних положень щодо нормативних приписів про необхідність визнання права особи на повагу до її гідності, акцентуємо увагу на нормах цивільного законодавства, які встановлюють юридичні підстави для захисту вказаного природного права. Щодо кримінально-правової відповідальності за порушення права особи на визнання її гідності, то, сьогодні вона прямо не передбачена. Проте відповідальність за злочини, об’єктом яких виступає людська гідність, визначається відповідними статтями Кримінального кодексу України. На підставі аналізу норм вітчизняної правової системи з провідними нормативно-правовими актами країн Європейського Союзу запропоновано шляхи вдосконалення стану захищеності права особи на повагу її гідності, як з теоретичної точки зору, так і на практиці.

Ключові слова: нормативно-правове закріплення, людина, права і свободи, право на гідність.

Marchenko M. Legal and regulatory consolidation of right to human dignity in Ukrainian and European legal frameworks (comparative and legal aspect).
This paper is dedicated to the high-priority problem of legal framework of any country, namely, to the natural and inherent right to human dignity. The paper analyses the leading Ukrainian scientists’ studies of the issues of legal and regulatory consolidation of the right to human dignity. Thus, in different times, the said issue category was studied by: 1) N. Kuznetsova, 2) N. Onishchenko, 3) O. Petryshyn, 4) O. Skrypniuk, 5) S. Stetsenko, 6) S. Shevchuk, 7) Yu. Shemshuchenko, 8) O. Yushchyk. Particular emphasis was placed on the comparative aspect of legal and regulatory consolidation of human right to dignity in the underlying documents of the EU countries. Given the above, the paper investigates into constitutional provisions of separate EU member states, acknowledging the human right to dignity at the national interest level.
Besides, within the framework of the national legal thought, the author traced the first references to the necessity of constitutional consolidation of the specified right with reference to the European experience in the field of protection of human rights and liberties. Along with the analysis of constitutional provisions regarding regulatory prescriptions on the necessity to recognize the human right to dignity, the author points up civil law regulations establishing legal grounds for protection of the same natural right.
Social predicament of the investigated category of rights is out of question, however, unfortunately, criminal and legal accountability for infringement of the internationally recognized right to honor and dignity is not expressly regulated. In particular, accountability for the crimes against human dignity is provisioned in relevant clauses of the Criminal Code of Ukraine.
Thus, provisions of the third section of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine called «Crimes Against Liberty, Honor and Dignity of a Person» establish criminal responsibility for illegal imprisonment or kidnapping (Cl. 146), taking hostages (Cl. 147), child substitution (Cl. 148), human trafficking or other illegal agreement regarding person (Cl. 149), child labor (Cl. 150), using minor children for begging (Cl. 150-1) and illegal psychiatric detention (Cl. 151).
Further, based on the results of analysis of international regulatory legal acts, fundamental laws of the EU member states, the Constitution of Ukraine and domestic statutory provisions, as well as law books and investigations of the leading scientists in the field of enforcement of human rights and liberties, there were suggested the ways to improve the state of protection of human right to dignity from a theoretical perspective, as well as in practice.

Key words: legal and regulatory consolidation, human, rights and liberties, right to dignity.

УДК 340.1

Міма І. В. Аксіологічний підхід у дослідженні релігійно-правових традицій як правових явищ.
Досліджується процес формування різних напрямів об’єктивного наукового аналізу проблем теорії держави і права; проведено аналіз аксіологічного підходу як одного з підходів до пізнання правових явищ. Акцентується увага на тому, що аксіологічний підхід є обов’язковим елементом методології правознавства з огляду на соціокультурність права. Проводиться зв’язок між аксіологічним підходом та правовим поліцентризмом. Згідно з аксіологічним підходом, людські діяння можуть бути осмислені лише у співвіднесенні з цінностями (благами), якими визначаються норми і цілі поведінки людей. Аксіологічний (ціннісний) підхід в дослідженні релігійно-правових традицій як правових явищ виражається в осмисленні їх значущості для права та правової культури, суспільної корисності релігійно-правових традицій як соціально-нормативних регуляторів суспільних відносин. Акцентується увага на тому, що застосування ціннісного підходу в дослідженні релігійно-правових традицій є надзвичайно важливим. Він виховує моральність та ціннісні орієнтири у свідомості суб’єктів суспільних відносин, спонукає їх неухильно дотримуватися правових приписів та формує високоморальні внутрішні переконання. Застосування ціннісного підходу передбачає розгляд релігійно-правових традицій в ідеальному та об’єктивному вимірі, як складову (мету й мотив) поведінки, свідомої діяльності людини та суспільства в цілому, що передбачає результат і можливий шлях реалізації правової діяльності за допомогою певних засобів. Ціннісний (аксіологічний) підхід в дослідженні релігійно-правових традицій – це загальна стратегія дослідження, що визначає розгляд релігійно-правових традицій як правового явища крізь призму їх відповідної можливості бути певними цінностями, що можуть забезпечуватись правом та бути його основою.

Ключові слова: правова система, християнсько-правова традиція, аксіологія, аксіологічний підхід, методологія правознавства, пізнання правових явищ, правовий поліцентризм, правосвідомість.

Mima I. Axiological approach in the study of religious-low traditions as low phenomena.
The process of formation of different directions of objective scientific analysis of the problems of the theory of state and law is researched. An axiological approach has been analyzed as one of the approaches to the knowledge of law phenomena. The emphasis is placed on the fact that the axiological approach is an obligatory element of the methodology of jurisprudence in view of socio-cultural rights. There is a connection between the axiological approach and law polycentrism. The axiological (value) approach in the study of religious-law traditions as law phenomena is expressed in the comprehension of their significance for law and law culture, the social utility of religious-law traditions as social and normative regulators of social relations, the disclosure of moral and value orientations in the consciousness of public entities relations, prompting the strict observance of law requirements and the formation of high moral convictions.
Axiology is very closely linked to worldview and ideology. In this regard, the influence of religious and law traditions on the formation, formation and development of law culture, law awareness, law thinking and law as a whole cannot be overlooked. Religious and law traditions should be considered as an element of law culture, as a sociocultural phenomenon.
It is this approach that allows us to speak of religious-law traditions as a value, to connect with them the possibility of achieving the rule of law in society, taking into account the interests of the individual, and realizing the possibilities of the latter. Religious and law traditions can promote and be a means of resolving contradictions, religious conflicts, in society, referring to the system of values and norms formed in it, ensuring their effective implementation in the sphere of social and normative regulation of social relations, based on different traditions, in particular through law, religion, morals, economics, etc.
The axiology of law is directly related to the concept of law thinking. For the foundation of various value approaches to law there are various types of understanding and interpretation of law as a special social regulator, its importance in public life. A paradigm, a model, semantic model of knowledge of religious-law traditions as law phenomena, and their value assessment is conditioned by a certain type of law understanding. Application of the value approach involves consideration
of religious and law traditions in an ideal and objective dimension as a component (purpose and motive) of behavior, conscious activity of man and society as a whole, which implies the result and possible way of realization of law activity with the help of certain means. Valuable (axiological) approach to the study of religious-law traditions is a general research strategy that determines the consideration of religious-law traditions as a law phenomenon, through the prism of their respective ability to be certain values that can be secured by and be the basis of law. This is conditioned by the existence of a philosophical concept of values, which depends on the substance of the law and the type of law understanding that directly affects the interpretation of the relationships between religious and law traditions and law, the recognition of their values for man and society.

Key words: law system, Christian-law tradition, axiology, axiological approach, methodology of jurisprudence, knowledge of law phenomena, law polycentrism, law consciousness.

УДК 342.733.08:37](477)(045)

Науменко О. П. Щодо правового статусу освітнього омбудсмена.
Статтю присвячено теоретичному дослідженню окремих аспектів правового статусу освітнього омбудсмена, виокремленню його основних структурних елементів. На підставі аналізу нормативно-правових актів, що регламентують діяльність освітнього омбудсмена, з’ясовано обсяг його повноважень. Проаналізовано проблемні питання законодавчого закріплення правового статусу освітнього омбудсмена.

Ключові слова: захист прав у сфері освіти, інститут омбудсмена, правовий статус, освітній омбудсмен.

Naumenko O. On the legal status of education ombudsmen.
The article is dedicated to theoretical study of certain aspects of the education ombudsman legal status, and the distinction of his main structural elements. Based on the analysis of normative legal acts regulating the education ombudsman activity, the scope of his authority has been clarified. The problem issues of the legislative consolidation of the education ombudsman legal status have been analyzed. It appears that the main elements of the education ombudsman legal status, which determine the limits of his legal capacity, purpose and place within the system of state authorities, are the rights, duties and activity guarantees. Duties and guarantees of rights still need to be outlined. The juridical fixation of duties will facilitate the proper performance of the ombudsman functions and the legal regulation of activity guarantees-ensuring the sustainability of this institution. The legal status category is not something static, permanent, its content dynamically changes together with the social relations development, therefore it sounds seamlessly that the structural elements content of education ombudsman’s legal status will be subject to refinement and improvement in the course of the ombudsman’s implementation of his practical tasks.

Key words: protection of rights in the field of education, ombudsman institute, legal status, education ombudsmen.

УДК 340.12

Николина К. В. Процедурні особливості правового моніторингу текстуального виразу права: прагматичний аспект.
У статті обґрунтовується процедурний характер правового моніторингу на основі використання прагматичного підходу. Аналіз сучасних досліджень моніторингу в сфері права дозволяє констатувати відсутність єдиного офіційно сприйнятого термінологічного апарату, невизначеність юридичної процедури здійснення моніторингу, неоднозначність розуміння об’єктів та суб’єктів такої діяльності. Прагматичний підхід дозволяє визначати правовий моніторинг як цілеспрямовану діяльність, що передбачає досягнення конкретних результатів, які мають практичне значення для вдосконалення правового регулювання та правозастосування.
Автором доводиться процедурний характер моніторингу в праві, що обумовлює поширення на нього, окрім спеціальних принципів, вимог до належної юридичної процедури. В узагальненому вигляді юридичну процедуру правового моніторингу можливо відобразити у вигляді наступних стадій: підготовча (в рамках якої здійснюється вибір об’єкта, мети моніторингу; визначається коло суб’єктів, розробляється програма та критерії оцінювання);
основна стадія (збір інформації про об’єкт (соціологічні, статистичні дослідження), проведення моніторингової (юридичної, наукової) експертизи; аналіз та оцінка нормативного регулювання та/або правозастосовної практики
тощо); заключна стадія (узагальнення та оформлення висновків, формулювання пропозицій щодо вдосконалення об’єкта моніторингу, прогнозування напрямків його розвитку).

Ключові слова: правовий моніторинг, процедурність, юридична діяльність, юридична процедура, правова експертиза, прагматизм, належна процедура.

Nykolyna K. Procedural features of legal monitoring of the textual expression of law: the pragmatic aspect.
The article substantiates the procedural nature of legal monitoring based on the use of a pragmatic approach. Monitoring of bills, current legislation and practice of its application should act as one of the important information-analytical components of formation of the legal policy of the state.
The analysis of modern research in the field of monitoring allows one to state the absence of a single officially perceived terminology apparatus, the uncertainty of the legal procedure for monitoring, ambiguity in understanding the objects and entities of such activities. The objective of legal monitoring to identify and formulate solutions to existing problems in the legal field provides grounds for investigating it using a pragmatic approach. The pragmatic approach allows one to define legal monitoring as a targeted activity, which involves achieving concrete results that are of practical
importance for the improvement of legal regulation and enforcement.
In the generalized form, the legal procedure for legal monitoring may be reflected in the following stages: preparatory (within the framework of which the choice of the object, the purpose of the monitoring is carried out, the range of subjects is determined, the program and the criteria of evaluation are developed); main stage (collection of information about the object (sociological, statistical research), monitoring (legal, scientific) examination; analysis and assessment of normative regulation and / or enforcement practice, etc.); the final stage (generalization and drawing up of conclusions, formulating proposals for improvement of the monitoring object, forecasting directions of its development).
Taking into account the above, legal monitoring may be defined as a special activity of a procedural nature carried out by authorized agents for the purpose of analysis and evaluation of the results of the law-making process, the quality of normative
legal acts, the effectiveness of enforcement, as well as the observation in the dynamics of other legal phenomena, the result what is the development of proposals for their improvement and/or forecasting of further development. As a general principle of legal monitoring, we are asked to determine: legality, democracy, respect for human rights, objectivity and impartiality, reliability, professionalism, discretion, transparency of procedure, clarity of evaluation criteria, etc.
The assignment of legal monitoring to a type of legal procedure is of great practical importance, since in this case it is subject to the requirements of due procedure.

Key words: legal monitoring, procedural, legal activity, legal procedure, legal expertise, pragmatism, due procedure.


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

  G Analytics
разработка сайта веб студия