Анотації до статей 2017

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20


Николина К. В. Процедурні гарантії людиноцентризму як принципу організації державної влади.
У статті досліджено та обґрунтовано необхідність правової інституалізації прав людини у вигляді трансформації їх у формально визначені норми. Наголошується, що офіційне визнання є важливим кроком у подоланні конфліктів інтерпретацій прав людини, які неодмінно виникають унаслідок їх абстрактності. З’ясовано, що одним із найважливіших призначень процедурного порядку в праві є забезпечення та захист прав, свобод і законних інтересів людини. Процедурні гарантії забезпечення прав людини полягають у дотриманні вимог належної юридичної процедури, до яких автор відносить: законність, демократизм, багатоваріантність, передбачуваність, доступність, гарантованість.

Ключові слова: людиноцентризм, права людини, юридична процедура, процедурні гарантії.

Николина К. В. Процедурные гарантии человекоцентризма как принципа организации государственной власти.
В статье исследована и обоснована необходимость правовой институализации прав человека в виде трансформации их в формально-определенные нормы. Отмечается, что официальное признание является важным шагом в преодолении конфликтов интерпретаций прав человека, которые непременно возникают в силу их абстрактности. Установлено, что одним из важнейших назначений процедурного порядка в праве является обеспечение и защита прав, свобод и законних интересов человека. Процедурные гарантии обеспечения прав человека заключаются в соблюдении требований надлежащей юридической процедуры, к которым автор относит: законность, демократизм, многовариантность, предсказуемость, доступность, гарантированность.

Ключевые слова: человекоцентризм, права человека, юридическая процедура, процедурные гарантии.

Nуkolуna K. Procedural safeguards of humanocentrism as a principle of organization of state power.
The article aims to explore and justify the need for the legal institutionalization of the concept of human rights, and to determine the procedural guarantees Humanocentrism.

Recently there is a revival of philosophical and legal discussions designed to solve conceptual issues such as the problem of the nature and purpose of social rights, the justification of human rights, conflict resolution and cultural relativism universality of human rights.

Humanotsentryzm as a product of liberal humanist philosophy in the development of modern statehood is declared as the main ideology, and therefore extends the principle of all entities of public law first. But at the same time, the state is currently serving a monopoly in the field of interpreting the content and scope of human rights in the process to ensure their implementation. And there may be some questions. For example, if the Constitution recognizes all reasonable moral rights that exist in the modern world and due to the autonomy of the individual? Which law are the principle Humanocentrism content?

Making sure the need pozytyvizatsiyi rights and transforming them formally defined rules, still can not speak of a formal regulatory consolidation as indispensable feature of human rights. The ability of human rights depends on national and global institutions to officially recognize and legitimize specific rights. Because of this, the legal institutionalization, ie the transformation of natural rights in positive law, what stresses R. Alexy, just putting arguments on implementation, knowledge and organization.

One of the most important appointments in order procedural law is to ensure and protect the rights, freedoms and lawful interests of people, ensuring the avoidance of unreasonable tyranny of public-authorities. Requirements for proper legal procedure - a system of universal basic ideas and principles that define the nature and limits of procedural order of legal regulations and to ensure the protection of human rights and observance of human social values. The mentioned demands may be formulated as follows:
  1. The legality. Traditionally, the legitimacy of the scientific literature is defined as a multidimensional phenomenon, understood as the principle method mode that characterizes the organization and functioning of society and the state in accordance with law.
  2. Democracy. As the common principle of democracy is people's power and independence of its participation in the exercise of power.
  3. Consistency procedures with major regulatory requirements. Given the nature of the service rules of legal procedure, the important point is the consistency of their acceptance with major content (material) requirements to avoid conflicts between them.
  4. Multiplicity (dispositive) is to provide a legal procedure as much as possible options for positive behavior in the implementation of the basic rules, including the relevant legal entities may choose appropriate in each case.
  5. Predictability. The above requirement correlates with the principle of legal certainty, which is recognized as one of the general principles of European and national law, as repeatedly stated in the decisions of the European Court of Human Rights and the Constitutional Court of Ukraine.
  6. Availability of actual procedures.
  7. Warranty. The peculiarity of the legal security of the procedure means the right is that of common apart (when the intruder used the appropriate type of legal liability), it has a specific means of "self-defense".
Key words: humanonotsentryzm, human rights, legal procedures, procedural safeguards.

УДК 340.1

Новіцький В. В. Судовий прецедент як джерело права в контексті захисту прав і свобод людини.

У статті проаналізовано проблематику судового прецеденту в контексті сучасних реалій України. Автор досліджує проблемні питання порушеної теми через призму захисту та охорони законних прав людини. Особлива увага приділяється питанням розмежування ролі судового прецеденту та судової практики з огляду на регулювання публічно-правових і приватноправових відносин. Крім того, автор, дослідивши законодавство нашої держави та доктрину права, звертає увагу на недоцільність продовжувати процеси із визнання судового прецеденту джерелом права в межах публічно-правового регулювання суспільних відносин. Приділялася увага аналізу таких понять, як «судовий прецедент» і «судова практика». Розглянуто проблемні аспекти віднесення до судових прецедентів рішень найвищих судових інстанцій країни та узагальнення судової практики.

Ключові слова: права людини, судовий прецедент, судова практика, джерела права, рішення суду.

Новицкий В. В. Судебный прецедент как источник права в контексте защиты прав и свобод человека.
В статье проанализировано проблематику судебного прецедента в контексте современных реалий Украины. Автор исследует проблемные вопросы поднятой темы через призму защиты и охраны законных прав человека. Особое внимание уделялено вопросам разграничения роли судебного прецедента и судебной практики с учетом регулирования публично-правовых и частноправовых отношений. Кроме того, автор, исследовав законодательство нашего государства и доктрину права, обращает внимание на нецелесообразность продолжать процессы по признанию судебного прецедента источником права в рамках публично-правового регулирования общественных отношений. Уделялось внимание анализу таких понятий, как «судебный прецедент» и «судебная практика». Рассмотрены проблемные аспекты отнесения к судебным прецедентам, решений высших судебных инстанций страны и обобщения судебной практики.

Ключевые слова: права человека, судебный прецедент, судебная практика, источники права, решение суда.

Novitskyi V. Judicial precedent as a source of law in the context of protection of rights and freedoms.
The article investigated the problem issues of importance and role of judicial precedent as a source of law in the context of protection of human rights, in the light of modern realities of Ukraine. Relevance of raised topics is justified by the need to improve existing and finding new mechanisms of regulation of social relations. The author, based on the scientific research, aims to answer the question of whether at this time, conditions for recognition of judicial precedent as source of law in Ukraine? Special attention was paid to the issue of demarcation of the role of judicial precedent and judicial practice with regard to regulation of public and private legal relations.

It was also considered such important issues as nature of the concept of "legal precedent" and its relationship to the term "jurisprudence". In this article were analyzed legislation of our country in terms of legal consolidation of judicial precedent. The author of Research examines the views of scientists and practitioners regarding their attitude to the possibility of recognition of judicial precedent and jurisprudence, as a complete source of law in Ukraine. Clarification of these aspects is necessary in order to determine whether the decision of the Supreme Court of Ukraine and higher specialized courts of Ukraine, the Constitutional Court of Ukraine, judicial precedent in its classical manifestation? Moreover, given the fact that the subject of judicial precedent, importance procedural decisions of the Supreme Court of Ukraine and higher specialized courts of Ukraine, is inextricably linked with the current system of justice was to pay attention to active reforms of the judiciary for the last time.

After analyzing the doctrine of law in the context of the research questions, we can distinguish two main groups of the views of scientists who are "agree" and those who present risk-based "versus" recognition of judicial precedent complete source of law in Ukraine. To the first group is appropriate to include such lawyers as Huralenko N., K. Ismayilov, A. Marchenko, B. Kwiatkowski, B. Onopenko, and the second: N. Parkhomenko T. Podkovenko A. Zelinsky, B. Malyshev. Adherents of the first approach gave the following arguments for its position: the judiciary must not only apply the law, but also create general rules when the legislator is silent; Today there are theoretical and historical background to recognize the increased role of judicial decisions is the system of sources of law in Ukraine. Turning to the second group of scientists is necessary to stop on their arguments on the following: nowadays recognition of judicial precedent as a source of law can unbalance the power distribution system; legal system in Ukraine is in its infancy, and the imposition of legal precedent institutions could lead to adverse consequences; judicial precedents are several contradictions, because are not excluded cases where the courts may decide differently the same question.
Following this study, the author comes to the following conclusions: 1) It is necessary to distinguish between the role and importance of judicial precedent in the regulation of public and private legal relations. Considering that the subjects of public law relationships have more resources and opportunities to protect themselves from violations of their rights compared with ordinary citizens, they shall have the right to use any legal means to protect against illegal acts, including judicial precedents and case law; 2) After analyzing the legislation of Ukraine there is a background to declare that the sources of law in Ukraine are legal precedents: Judgment of the European Court of Human Rights and part of the Supreme Court of Ukraine in criminal proceedings, adopted on the grounds provided by individual items of Article 445 of the Criminal Procedure Code; 3) Considering the continuation of the process of development of judicial reform Ukraine, inadequate current fuse counter the current shortcomings of the judiciary in our country today, it is inappropriate to continue the full implementation of judicial precedent as a social regulator modeled on the Anglo-Saxon legal system. Taking into consideration all the above, raised issues require further research and study.

Key words: human rights, judicial precedent, litigation, sources of law, the court decision.

УДК 340.1

Окунєв І. С. Інститут недійсності правових актів: теоретико-правовий аспект.
Стаття присвячена дослідженню інституту недійсності правових актів як загальноправового інституту сучасної системи права. Автором обґрунтована необхідність виокремлення інституту недійсності правових актів на надгалузевому рівні, а також розкриті чинники, що обумовлюють існування цього інституту в сучасній системі права. Наведено ознаки інституту недійсності правових актів, а також надано його визначення.

Ключові слова: недійсність правових актів, інститут права, система права, міжгалузевий інститут права, комплексний інститут права, галузі права.

Окунев И. С. Институт недействительности правовых актов: теоретико-правовой аспект.
Статья посвящена исследованию института недействительности правовых актов как общеправового института современной системы права. Автором обоснована необходимость выделения института недействительности правовых актов на надотраслевом уровне, а также раскрыты факторы, обусловливающие существование данного института в современной системе права. Приведены признаки института недействительности правовых актов, а также дано определение этого института.

Ключевые слова: недействительность правовых актов, институт права, система права, межотраслевой институт права, комплексный институт права, области права.

Okunev I. Institute of invalidity of legal acts: theoretical and legal aspect.
The article deals with the investigation of the invalidity of legal acts as a general legal institution of the modern legal system. The author substantiates the necessity of distinguishing the institution of invalidity of legal acts at the suprasectoral level, and also reveals the factors that determine the existence of this institution in the modern legal system. Article contains the characteristics of the institute of invalidity of legal acts, and also the definition of this institution is given.

Key words: invalidity of legal acts, institute of law, system of law, interdisciplinary institute of law, complex institute of law, branch of law.

УДК 340.1

Пащенко М. О. Роль загального та індивідуального правового регулювання у забезпеченні природних прав людини.
У статті аналізуються важливі теоретичні аспекти розуміння ролі загального та індивідуального правового регулювання у забезпеченні природних прав людини. Досліджується зміст понять «природні права людини», «правове регулювання». Доводиться теза про те, що виконання пріоритетного завдання забезпечення природних прав людини за сучасних умов передбачає оптимальне поєднання у цій сфері загального та індивідуального правого регулювання. Обґрунтовується думка про необхідність подальшого конструктивного використання методологічного потенціалу механізму правового регулювання для всебічного вивчення правових засобів, зокрема, у сфері прав людини.

Ключові слова: права людини, природні права людини, право, правове регулювання (загальне, індивідуальне), механізм правового регулювання.

Пащенко М. А. Роль общего и индивидуального правового регулирования в обеспечении естественных прав человека.
В статье анализируются важные теоретические аспекты понимания роли общего и индивидуального правового регулирования в обеспечении естественных прав человека. Исследуется содержание понятий «естественные права человека», «правовое регулирование». Доказывается тезис о том, что выполнение приоритетной задачи обеспечения естественных прав человека в современных условиях предполагает оптимальное сочетание в этой сфере общего и индивидуального правового регулирования. Обосновывается мысль о необходимости дальнейшего конструктивного использования методологического потенциала механизма правового регулирования для всестороннего изучения правовых средств, в частности, в области прав человека.

Ключевые слова: права человека, естественные права человека, право, правовое регулирование (общее, индивидуальное), механизм правового регулирования.

Paschenko M. The role of general and individual legal regulation in the provision of natural human rights.
In this paper author examines the theoretical aspects that are important for understanding the role of general and individual legal regulation in regard to enhancing the natural rights. Substantiated the thesis that in terms of implementing human-centrist conception of the state and lack of elaboration of the general theory of legal regulation and legal theoretical understanding of the role of general and individual legal regulation in securing natural rights has actual scientific and practical importance.

Based on the research content of the concepts of "human rights", "natural rights," the author concluded that natural law theory explains the origin of such category of rights as natural rights by the fact that they are given to man by birth, have direct character, express the most significant opportunities for human development and are inseparable from human natural essence, that’s why any government can’t limit or cancel them. In philosophical concepts, legal doctrine and legal documents this rights are identified as natural rights of human.

Substantiated the thesis that the task of providing state Ukraine primacy of human rights carried out a set of legal means, particularly through the mechanism of legal regulation under which it should be understood overbearing influence on social relations with a view to streamlining, consolidation, protection and development. Depending on the amount of social relations to which it applies, in theory regulation is divided into general (whose purpose is to provide a single order and stability control) and individual (takes into account the specific situation, the identity of the legal situation by individualization law).

The author believes that implementation of priority to ensure natural rights in the current situation provides an optimal combination in the field of general and individual legal regulation.

The role of the individual in providing regulation of natural rights the author considers that it is: serving only possible rise to individual legal relations; because its mechanism carried specification (personalization) of the law regarding a particular subject in a particular legal situation; it carried through (supplemented) regulation within the contractual rights; in some cases established rights and obligations other than those provided for by the law; it serves as a means of filling gaps in private relations.

According to the author, the trends of society and the state on the basis of recognition of self-worth and uniqueness of each person causing permanent addresses researchers and practitioners to the problems of increasing the efficiency of general and individual regulation as a tool for providing natural rights. In conclusion, author formulated the idea of the need for further constructive use methodological potential of mechanism of the legal regulation in order to fully explore legal means, particularly in the field of human rights.

Key words: human rights, natural human rights, law, legal regulation (general, individual), the mechanism of legal regulation.

УДК 340

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

  G Analytics
разработка сайта веб студия