Анотації до статей 2018

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22


УДК 342.722.1

Пухтинський М. О. Конституційно-правові проблеми реалізації контрольної функції у місцевому врядуванні України.
У статті розглядаються конституційно-правові проблеми реалізації контрольної функції у місцевому врядуванні України.
Дається авторське тлумачення категорій «врядування» та «місцеве врядування», досліджується співвідношення праворозуміння державного й адміністративного контролю.
Акцентується на тому, що досі не існує цілісного механізму адміністративного контролю в його статутному та процедурному розумінні. Ситуація загострюється у зв’язку з втратою відповідних контрольних повноважень за законністю актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування після позбавлення функцій загального нагляду органів прокуратури. При цьому безпосереднього контрольного механізму за діяльністю органів місцевого самоврядування з боку державних органів у законодавстві не передбачено.
Децентралізація із передачею значного обсягу повноважень і ресурсів місцевому самоврядуванню диктує підвищення рівня відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування за їхню реалізацію та використання, а також налагодження системи ефективного державного контролю за законністю актів органів місцевого самоврядування. На сьогодні це найбільш гостра проблема, яка пов’язана з кризою непослідовності реалізації стратегії реформування суспільства.
Висловлюються пропозиції щодо вдосконалення процесу реалізації контрольної функції у місцевому врядуванні, його законодавчого забезпечення.

Ключові слова: врядування, місцеве врядування, місцеве самоврядування, публічне управління, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, контроль, функція контролю, державний, адміністративний, громадський контроль, децентралізації публічної влади, реформування місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад.

Puhtinsky M. Constitutional and legal problems of the control function implementation in the local governance of Ukraine.
The article deals with the constitutional and legal problems of implementation of the control function in the local governance of Ukraine.
The study of the constitutional and legal problems of the implementation of the control function in the local governance of Ukraine is being updated in the context of the policy of decentralization of public authority, public administration reform, local self-government, the formation of a system of local governance, associated with the
overall process of municipal reforms on the principles of good governance, subsidiarity, universality local self-government, state and public oversight, control over the functioning of bodies and officials of the self-government.
The issue of state, administrative, public control in the field of local governance and self-government has become the subject of many scientific achievements: legal, political science, state-management. A lot of academic monographs, encyclopedias, dissertations are devoted to control.
The paper gives an author’s understanding of the categories of governance and local governance. Local governance is a deliberate activity of local self-government bodies, local authorities, civil society organizations, business associations of public administration at the territorial level of public authorities.
The article deals with the correlation of legal thinking in state and administrative control. Administrative control is part of state control. Administrative – includes control over the implementation of delegated powers of executive power by local self-government bodies; control over their executive and administrative activities; control over the legality of acts of organs and officials of local self-government.
It is accentuated that to this time there is no integral mechanism of administrative control in its statutory and procedural sense. The situation is exacerbated by the loss of relevant control powers over the legality of acts of organs and officials of local self-government after the deprivation of the functions of the general supervision of the prosecutor’s offices. In this case, the direct control mechanism for the activities of local self-government bodies by the state bodies is not provided for in the legislation.
In terms of forming such a mechanism, its elements are investigated. The elements of the mechanism of administrative control include: legislative, institutional, organizational.
Decentralization with the transfer of a significant amount of authority and resources to local self-government dictates the increase of the level of responsibility of bodies and officials of local self-government for their implementation and use, as well as establishing a system of effective state control over the legality of acts of local self-government.
To date, this is the most acute problem that is associated with the crisis of inconsistency in the implementation of the strategy of reforming society.
Expressed proposals to improve the process of implementing control functions in local government and its legislative support.

Key words: governance, local governance, local government, public administration, local executive bodies, local self-government bodies, control, control function, state, administrative, public control, decentralization of public authority, reform of local self-government, association of territorial communities.

УДК 342.729

Святненко А. П. Практика Європейського Союзу щодо проведення мирних зібрань.
У статті на підставі аналізу міжнародних актів та судової практики Європейського суду з прав людини здійснюється наукове тлумачення суті та змісту права на свободу мирних зібрань у країнах – членах Європейського Союзу. Визначається обсяг компетенції органів ЄС щодо порядку реалізації права на свободу мирних зібрань.

Ключові слова: права людини, мирні зібрання, Рада Європи, Європейський Союз, Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Європейський суд з прав людини, Хартія Європейського Союзу.

Sviatnenko A. The European union’s practice for the peaceful assembly.
Based on the analysis of international acts and European Court of Human Rights, the article provides a scientific interpreting the essence and content of the right to freedom of peaceful assembly in the EU member states. It determines the volume of the EU institutions’ competence for the procedure of exercising the right to freedom of peaceful assembly.
The article is devoted to the analysis of the European practice of the use of acts on peaceful gatherings and the development of proposals for the acquisition of positive foreign experience on the subject.
This article describes the essence of the right to peaceful assembly, investigates the legislative cases of limiting this right, analyzes the European practice of the use of acts of peaceful assembly. The author describes that freedom of assembly often overlap with freedom of expression and freedom of opinion, and often the violation of one of the freedoms automatically entails restrictions on the other. The basic standards of freedom of assembly investigated are not exhaustive: in new rulings, the European Court of Justice continues to expand and clarify the content of the Convention in accordance with the development of society and the transformation of the benchmarks of the European public order.
The author states that the competence of the European Union is limited to issues that have been secured at the level of the relevant treaties.
The sources of EU law have been analyzed for the conclusion of agreements that would provide the opportunity to consolidate the right to freedom of peaceful assembly and determine the procedures for its implementation. The views of European authors that implemented certain aspects of the right to freedom of peaceful assembly on the part of the EU within the framework of joint programs to counter and prevent crimes and offenses arising from Part VI of the EU Constitution are noted.

Key words: human rights, peaceful assembly, Council of Europe, European Union, Organization for Security and Cooperation in Europe, European Court of Human Rights, Charter of the European Union.

УДК 347.6

Севрюкова І. Ф. Проблеми захисту майнових прав дитини при поділі спільної сумісної власності подружжя.
У статті розглянуто проблемні питання захисту майнових прав дитини, що виникають при застосуванні деяких положень сімейного законодавства. Зокрема, це стосується застосування ч. 3 ст. 70 Сімейного кодексу України, згідно з якою суд може відступити від рівності часток при поділі майна подружжя. Нині юридичною спільнотою розглядається необхідність внесення змін до зазначеної вище статті СК України в частині автоматичного визначення частки дитини у спільному майні подружжя при розірванні шлюбу з метою гарантованого захисту прав дитини. Утім, запровадження таких змін повинно засновуватися на ґрунтовному та детальному дослідженні проблематики співвідношення майнових прав батьків та дітей із врахуванням належного рівня
захисту дитини.

Ключові слова: дитина, захист прав дитини, майнові права батьків та дітей, спільне майно подружжя, поділ майна подружжя.

Sevryukova I. Problems of protection of property rights of the child in the division of the common joint property of spouses.
The article deals with the issues of protection of property rights of a child arising from the application of certain provisions of family law. In particular, this applies to the application of part 3 of Article 70 of the Family Code of Ukraine, according to which the court may deviate from the equality of shares in the division of property of the spouses.
At present, the legal community is considering the need to amend the above-mentioned article of the Family Code of Ukraine in regard to the automatic determination of the child’s share in the joint property of the spouses at divorce e in order to guarantee the protection of the rights of the child. However, the introduction of such changes should be based on a thorough and detailed study of the relationship between the property rights of parents and children, taking into account the appropriate level of protection of the child.
In order to resolve disputes on the protection of property rights of a child, one should proceed from the assumption that the emergence of problems related to the protection of the rights of the child is the result of improper, in many cases, the functioning of the family in a modern society, that is, the family functions as a medium of conflict, not a special, socially organized association of people with a careful and respectful attitude to each other.
An increase in the proportion of the spouse with whom the child stays usually depends on the court establishing in each case the insufficient amount of child support, and other conditions often remain out of sight. Such an approach leads to a violation of the right of ownership of the alimony payer. Also, it should be borne in mind that parental responsibilities, and in particular, parental responsibilities do not remain unchanged, as the place of residence of the child, his property status, the property status of the parents may change over time, as well as the child becomes a full capacity person and loses the right to alimony. Therefore, the grounds for deprivation of the right of ownership of the payer of alimony become irrelevant in connection with the change or termination of alimony duty. However, the lost property rights of the payer cannot be restored.
In our opinion, it is necessary to distinguish between legal relations concerning the property of the spouses and the alimony relations between parents and children, therefore, the implementation of the improvement of the mechanisms for protecting the rights of the child to maintenance should be carried out with the help of other legal means, for example, by securing to the child the right to use the concrete property of the payer of alimony in case of insufficient size alimony.

Key words: child, protection of children’s rights, property rights of parents and children, common property of spouses, division of property of spouses, alimony.

УДК 347.78

Сенчук В. В. Європейський правовий вимір щодо сфери інтелектуальної власності в частині охорони назв держав.
У статті розглядаються завдання, які стоять перед Україною у частині імплементації європейських стандартів у сфері інтелектуальної власності за Угодою про асоціацію України з Європейським Союзом щодо охорони назв держав. Робиться висновок, що питання охорони офіційних назв держав від недобросовісного використання є невід’ємною частиною охорони суверенітету будь-якої держави загалом. Також використання назв країн є важливою частиною ідентифікаторів національного брендингу. Наголошується, що для України це має особливе значення в процесі самоідентифікації української нації, розвитку зон вільної торгівлі з країнами та регіонами світу, зокрема ЄС, виконання стратегічних завдань розвитку.
На підставі аналізу досвіду ЄС та деяких держав – членів ЄС робиться висновок, що в європейському законодавстві прийнятим є підхід, за якого в національному законодавстві закріплюються особливості правової охорони назв держав. Існує цілий ряд способів охорони назв країн на різних етапах до і після реєстрації товарного знаку. При цьому щодо назв країн у законодавстві європейських країн застосовуються загальні підстави для відмови в реєстрації знаків. Це стосується знаків, у яких немає розпізнавальних характеристик, які мають описовий характер, суперечать громадському порядку, вводять в оману, обманюють або дають неправдиву інформацію. Зазначений досвід має бути знайти свого більш повного закріплення у національному законодавстві з правової охорони торговельних марок у процесі імплементації європейських стандартів.

Ключові слова: євроінтеграція, Європейський Союз, інтелектуальна власність, охорона назв держав, торговельна марка, товарний знак.

Senchuk V. European legal dimension relative to the sphere of intellectual property in terms of protection. of names of states.
The article discusses the challenges faced by Ukraine regarding implementation of European standards in the field of intellectual property under the Agreement on Association of Ukraine with the EU on the protection of names of States. It is concluded that the protection of official names of States against misuse is an essential part of the protection of sovereignty of any state as a whole. Also in the world proved that the use of country names is an important part of the identifiers of nation branding. Accordingly, States must at the level of national legislation to protect these
names from misuse and to promote their constructive use in the implementation of a nation branding strategy. It is emphasized that for Ukraine it is of particular importance in the process of self-identification of the Ukrainian nation, the development of free trade zones with countries and regions of the world, particularly the European Union, the implementation of strategic development objectives.
It is emphasized that the use of state symbols by a person who is not involved, or a permit, may impose consumer confusion regarding the origin of goods for which it is used. It does not have a value for any goods or services is such use.
Based on the analysis of the experience of the EU and individual member States of the EU concluded that the European legislation is adopted by the approach in which national legislation enshrines features of the legal protection of names of States. There are a number of ways of protecting the names of countries at different stages before and after the registration of the trademark. With respect to country names in the legislation of European countries shall apply the General grounds for refusal of registration of marks. This applies to characters that have no distinguishing characteristics that are descriptive, contrary to public order, mislead, deceive, or give false information. Indicated experience should be to find a more complete entrenchment in national law of legal protection of trademarks in the process of implementation of European standards.

Key words: European integration, European Union, intellectual property, protection of names of States, trade mark, trademark.

УДК 343.211

Слободянюк П. Л. Концептуальні питання забезпечення в Україні захисту прав людини, потерпілої від злочину.
Стаття присвячена проблемі активізації участі держави у забезпеченні захисту прав людини, яка потерпіла від злочину, визначенню концептуальних положень вказаної діяльності держави, зокрема, щодо вирішення питань статусу потерпілих, визначення пріоритетних напрямів державної політики у сфері гарантування прав осіб, потерпілих від злочину, та відшкодування шкоди, завданої злочинними посяганнями. Проаналізовано міжнародно-правові акти, кримінальне процесуальне законодавство, існуючі наукові погляди та висловлено авторські міркування щодо вдосконалення законодавства.

Ключові слова: захист прав людини, концепція, потерпілий, відшкодування шкоди, гарантії забезпечення прав, процесуальні права.

Slobodyanyuk P. Conceptual issues of ensuring the protection of human rights of victims of crime in Ukraine.
The article reveals the provisions devoted to the problem of activating the state’s participation in ensuring the protection of human rights, which suffered from crime. The Decree of the President of Ukraine dated December 28, 2004 № 1560/2004 «On the Concept of Protection of the Legal Rights and Interests of Persons Victims of Crime» was issued, with the aim of improving the legal and organizational mechanism for the protection of the legal rights and interests of persons who have suffered from crimes.
The Concept approved by this Decree stated that the problem of the protection of the legal rights and interests of victims of crimes, the effective restoration of their rights, the timely reimbursement of the damage caused by the crime, as evidenced by the results of the analysis of legislation and the practice of its application, remains extremely relevant.
Despite the fact that the victim may, by a court order, obtain compensation for the damage caused by the committed crime, however, it is rarely practiced in full, and in cases where the person who committed the crime is not found or is being hid or insolvent, not at all.
It is noted that the priority directions of the state policy in providing assistance to victims, the development of an effective system of protection of their rights are ensured by the basic principles, namely: fair treatment of victims; Awareness provision of damages; provision of legal aid to victims; providing victims with social assistance. The Government of Ukraine clearly stated that this Concept had to provide as much as possible effective protection of the victims, including compensation for the damage caused to them, as well as to promote the full implementation of the constitutional guarantees for the restoration of violations of human rights crimes.
It is emphasized that these measures will be implemented in stages. The first stage (2004–2006) should be carried out: studying world experience in protecting the rights and legitimate interests of victims; elaboration of new and improvement of the effective legislation on protection of the rights and interests of victims; developing a mechanism for the implementation of the rights of victims; preparation of methodical recommendations on the organization of assistance to victims; implementation of practical measures aimed at raising the level of victimological knowledge in the population. At the second stage (since 2006) there should be: introduction into practice of the mechanism of compensation to the victims of the damage caused by the crime; creation of favorable conditions for the activity of public organizations and charitable foundations in the field of providing assistance to victims; the establishment of the volume of the corresponding budget allocation in the state budget; ensuring Ukraine’s participation in appropriate measures for the implementation of international protection principles for victims in the framework of UN, Council of Europe, European Union initiatives.
It is noted that for the implementation of the Concept named by the Cabinet of Ministers of Ukraine on April 20, 2005, the Order «On Approval of the Plan of Measures to Implement the Concept for the Protection of the Legal Rights and Interests of Persons Victims of Crime for 2005–2006» was issued, which provided for organizational and legal measures to strengthen the protection of human rights, victims of crime, guarantees of its procedural rights and provision of compensation for damage through preparation and submission to the Verkhovna Rada of Ukraine for consideration of the draft Law of Ukraine «On regret harm to persons affected by crime».
The main goal of the draft law was to increase the guarantees of the rights of citizens who have suffered from a crime by providing them with social assistance in the form of compensation for pecuniary damage at the expense of the state. The project determined the grounds and conditions, as well as established the order and amount of compensation at the expense of the state of pecuniary damage to individuals who have suffered from criminal attacks on their lives, health or property.
It is emphasized that currently the only positive issue in this issue is the introduction into the CPC of Ukraine of novels on the reimbursement of damage to the victim of the State Budget of Ukraine in the event and in the manner prescribed by law. However, a special law, which would determine the grounds and the procedure for compensation for damage still does not exist.
It is noted that the victim’s right to protect his rights and legitimate interests both in the Criminal Procedure Code of Ukraine and in other laws is unjustifiably narrowed, does not fully comply with the norms of the Constitution of Ukraine and international legal acts in the area of protecting the rights and legitimate interests of a person in criminal proceedings.

Key words: human rights protection, concept, victim, compensation, guarantee of rights, procedural rights.


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

  G Analytics
разработка сайта веб студия