Анотації до статей 2018

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22


УДК 340

Білак М. В. Належна правова процедура як основа відновлення легітимності інститутів влади.
Концепція «належної правової процедури» напряму пов’язана зі здійсненням конституційних прав і законних інтересів людини й громадянина. Сутність такої процедури полягає у справедливому ставленні владних органів до особи у всіх їхніх діях. Вона врівноважує владний вплив повноважень і захищає особу шляхом визначення процедурних меж здійснення влади. Процедурний аспект діяльності держави має відповідати процедурній справедливості, яка міститься статті у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною українського законодавства. Ця стаття кореспондується з положеннями ст. 129 Конституції України, яка визначає основні засади судочинства, серед яких, якщо узагальнити: повага, право бути почутим, розумність та неупередженість у прийнятті рішень. Ці принципи є сутністю легітимності дій не тільки судової, a й інших гілок влади, і поширюються не лише на судовий процес, a й на проведення досудового вирішення спорів чи на спори, які виникають у відносинах між особою і владними органами.

Ключові слова: належна правова процедура, процесуальна справедливість, легітимність дій влади.

Bilak M. Fair Procedures as the basis for the renewal of the legitimacy of governing institutions.
The concept of «fair procedures» (or due process) is directly related to the exercise of the constitutional rights and legal interests of persons and citizens. At their core, these procedures concern the fairness with which state bodies deal with a citizen or person in all of their actions. They create a balance between the influence of powers granted to authorities and the need to protect a person’s rights by establishing procedural limitations in the exercise of the conferred powers. As set out in Article 6 of the European Convention on Human Rights (dealing with the right to a fair trial), which is incorporated into the body of Ukrainian law, the procedural aspects of state actions must be aligned with the notion of procedural fairness. Further, standards governing a fair trial are not just restricted to a criminal trial, or even to judicial processes alone, since there is no exhaustive list of elements describing what constitutes a fair trial.
Since the notion of «fair procedures» is not directly defined in the Ukrainian Constitution, there is a need to formulate and articulate a national concept of «fair procedures» through the decisions of the judiciary. Article 6 of the Convention, and the corresponding Article 129 of the Constitution of Ukraine, provide that a judge must be independent and governed by the rule of law in the determination and application of justice. This means that a court need not only rely on the principles of natural justice in determining standards of «fair procedures», but may find support for
its findings in what constitute the foundations of Ukrainian justice, including: respect, the right to be heard, reasonableness, and unbiased decisions. These principles form, in the eyes of citizens, the basis of the legitimacy of not just judicial decisions, but also the acts of other branches of power; they encompass not only the judicial process, but also cover the pre-trial resolution of disputes, and the acts and di sputes that result from the interaction between the person and state authorities.
Therefore, the concepts of «due process» or «fair procedures» relate to quasi-judicial matters, or even the process of adopting and/or appealing administrative acts in the administrative process. They are derived from the foundation of the rule of law, involving notions of social justice, freedom, and equality before the law. These determine the obligation of the state to treat a person fairly and to respect their dignity. Based on the criteria described above, the notion of procedural fairness thus underpins the rule of law’s application to the content and implementation of legislative acts and the acts of administrative authorities. Essentially, the effectiveness of «fair procedures» is measured not only by whether they achieve a desired legislative or administrative result, but by the fact that the result was secured through the fair treatment of a person that has been negatively affected by a judicial decision or administrative act.

Key words: fair procedures, procedural justice, legitimacy of actions by state authorities.

УДК 340.12

Захарчук А. С. Дефініції «status» та «contractus»: до проблеми конституціонування інституту приватної власності.
Дослідження інституту власності як категорії, що характеризує економічні та правові аспекти суспільних відносин, можна розглядати крізь призму економіки, юриспруденції та інших соціальних наук.
Для дослідження проблеми певний інтерес становлять праці М. Гримич, П. Захарченка, А. Захарчука, М. Новицької, М. Бурдіна та ін.
У статті досліджуються відносини, виражені через категорії «статус» та «контракт» як складові процесу формуванням приватної власності.
Статус встановлюється від народження. У його основі лежать родинні зв’язки й інститут усиновлення.
У пізньому римському праві статус поступово замінюється контрактом, тобто правами й обов’язками, що зумовлені двосторонніми домовленостями. У європейському суспільстві сформувалося розуміння того, що статус домінує там, де економіка включена в неекономічні інститути, a контракт – ознака економіки як відокремленої сфери суспільства, розвиток якої зумовлений законами економічного характеру.
На жаль, українській спільноті на переломних етапах своєї історії не вдалося вийти за межі станового суспільства й реалізувати починання, направлені на розвиток прав і свобод людини.

Ключові слова: приватна власність, статус, контракт, суспільство, економіка.

Zakharchuk A. Definitions «status» and «contractus»: to the problem of the constitution of the private property institution.
In a market economy, where private property acts as the basis for its existence and one of the main inalienable human rights, individuals’ livelihoods are driven by economic motives and reflected in specific laws of an economic nature.
The study of the property institute as a category that characterizes the economic and legal aspects of social relations can be viewed through the prism of economics, jurisprudence and other social sciences.
Therefore, in this context, the work of M. Grymich, P. Zakharchenko, A. Zakharchuk, M. Novitsky and M. Burdin is of particular interest.The purpose of the article is to analyze the relations expressed in terms of «status» and «contract» categories related to the formation of private property.
A well-known Austrian researcher K. Polanyi believed that the evolution of the economy took place within the categories of «status» and «contraus» borrowed from Roman private law. In his view, these categories make it possible to understand the essence of an industrial society.
The researcher comes to the idea that relations in a modern society are based on contractus, while the ancient society was based on status relations.
One of the reasons for the fact that in archaic societies, economic activity was not perceived as a single, indivisible process, was the lack of a concept of ownership, as the right t o dispose of certain objects and results of labor.
The status is established from birth and is characterized by the rights and obligations of a particular person. It is based on family ties and the institution of adoption. The role of status is preserved with feudalism and, with certain remarks, to the constitutional consolidation of the equality of citizens in the rights of the nineteenth century.
In later Roman law, status is gradually replaced by a contract, that is, the rights and obligations arising from bilateral agreements. Ultimately, as a result of comprehension of the changes that have taken place in European society, an understanding is formed that status is dominated where the economy is included in non-economic institutions, and the contract is a characteristic feature of the economy as a separate sphere of society, the development of which is predetermined by laws of a specific economic nature.
Today, the Ukrainian community is at the stage of formation of the law state and civil society. Favorable opportunities for solving these problems arose during the period of radical changes in the beginning of the twentieth century.
The controversy in the situation of Ukrainian society was that the peasantry was not only the most numerous group of people, but also served as a bearer of certain social values : economic, political, moral, ethical, legal, etc.
Unfortunately, the Ukrainian community failed to go beyond the civil society and realize the undertakings aimed at the development of human rights and freedoms.

Key words: private property, human rights, status, contract, society, economy.

УДК 347.91/.95:340.115.3

Короєд С. О. Аналітична діяльність судді під час здійснення правосуддя у цивільних справах як галузевий вимір правової аналітики.
Стаття присвячена з’ясуванню ролі аналітичної діяльності судді під час здійснення правосуддя у цивільних справах як галузевого виміру правової аналітики. Звертається увага, що для розгляду і вирішення цивільних справ суддя має володіти високою професійною майстерністю, вміти оперативно обробляти інформацію, для чого він повинен мати високорозвинутий інтелект та аналітичне мислення, без якого неможливо робити правильні висновки та швидко ухвалювати рішення з питань, які виникають під час розгляду цивільної справи.
Проаналізовано існуючі вимоги щодо обґрунтованості судового рішення, які свідчать про аналітичний характер діяльності судді при розгляді і вирішенні ним цивільних справ. Наводиться обґрунтування, що вказана діяльність судді має завершений аналітичний цикл (починаючи з законодавчого визначення завдання цивільного судочинства для кожної цивільної справи, збору і систематизації доказової інформації про обставини справи, і завершуючи аналізом вимог і заперечень сторін та зіставлення їх із доказами та ухвалення рішення).
Робиться висновок, що аналітична діяльність судді має визначальне значення під час здійснення ним правосуддя у цивільних справах, a це дає змогу говорити про один із галузевих рівнів дослідження правової аналітики та за допомогою її методології встановити вплив аналітичних функцій судді на ефективність його процесуальної діяльності.

Ключові слова: цивільне судочинство, правосуддя, суддя, аналітичні повноваження, доводи сторін, докази, судові рішення, правова аналітика.

Koroied S. Analytical activity of a judge in administration of justice in civil cases as a sectoral measure of legal analysis.
The article is focuses on clarification of the role of judge’s analytical activity during administration of justice in civil cases as a sectoral measure of legal analysis. It is emphasized that in the legal literature the analytical activity of courts is reduced mainly to the analytical powers of the courts of higher instances in the processing of judicial statistics and generalization of judicial practice. However, it is emphasized that in this sense analytical powers of the court are somewhat narrowed, since the aforementioned activity is usually carried out by the employees of the court officials of the relevant court, and not by the judge which is administering justice in a specific case, analyzing evidence, examining applications and petitions and ruling the judgment. Attention is drawn to the fact that in order to consider and resolve civil cases, the judge must have high professional skills, be able to process information promptly, for which he must have highly developed intelligence and analytical thinking without which it is impossible to draw the right conclusions and to quickly make decisions on issues that arise during consideration of a civil case. It is comparing the analytical activity of a judge when a judge rules the judgment or decree in the form of a separate document, which takes place in the counseling room (when the judge has time for analytical conclusions), as well as in solving applications and petitions of the participants of the case without going to the counseling room. Taking into account that during the court session a number of different applications and petitions can be filed, the judge must first consider whether
such statements or claims have been filed before and what is the outcome of their resolution, and, depending on this, to resolve it. Most of the statements and petitions of the participants in the case relate to the reclamation of evidence.
To resolve them, the judge must analyze and compare demanded evidence with the subject of proof and established by law means of proof, permissible in a particular legal relationship, as well as the existence in the law of the possibility of considering and satisfying such applications and petitions. A number of applications and petitions of participants in the case concerns the involvement of third parties in the case without a separate claim for the subject of a dispute.
In considering such petitions, the court should analyze and compare with the subject of the dispute the existence of conditions established by law for the participation of such a third person in a particular case. The existing requirements, concerning the validity of a court decision, which indicate the analytical nature of the judge’s activity when considering and resolving civil cases, are analyzed. The justification is given to fact that the judge’s activity has a completed analytical cycle (from the legislative definition of the task of civil justice for each civil case, the collection and systematization of evidence of the circumstances of the case, and completing the analysis of claims and objections of the parties and comparing them with evidence and ruling the judgment). It is concluded that the judge’s analytical activity is crucial for his administration of civil justice, which allows one to talk about one of the sectoral levels of research in legal analysis and, using its methodology, to determine the influence of the analytic functions of a judge on the effectiveness of his procedural activity.

Key words: civil proceedings, justice, judge, analytical powers, arguments of parties, evidence, court judgments, legal analytics.

УДК 340.12

Луцький Р. П. Теоретико-правовий аналіз Десяти Заповідей Божих як світоглядного джерела позитивного права.
У статті розглядається проблема становлення ідеї права в контексті іудео-християнської традиції світосприйняття. Аналізується конкретизація постанов іудаїзму і християнства в сфері морально-етичного комплексу. З’ясовуються домінанти його змістовного наповнення відповідно до процесу осмислення ідеї права.
Розглядається символізм текстів Старого й Нового Завітів, що породжує різноплановість їхнього тлумачення у площині взаємозв’язку розуміння соціального призначення моралі і права. Розмежування моралі й права простежується на основі процесу відмінності понять «гріх» і «злочин».

Ключові слова: Тора, Десять Заповідей Божих, мораль, справедливість, рівність, гуманізм, позитивне право, природне право.

Lutcky R. Theoretical and legal analysis of the Ten Commandments of God as a world-wide source of positive law.
The article deals with the problem of the formation of the idea of law in the context of the Judeo-Christian worldview tradition. The concretization of judgments of Judaism and Christianity in the sphere of the moral and ethical complex is analyzed. The dominants of its meaningful filling are found out in accordance with the process of comprehending the idea of law.
Today there is no single comprehensive study of the peculiarities of the formation of the idea of law in the context of the Judeo-Christian tradition of world perception. It is precisely at the present stage of state-building that it is necessary to specify the decisions of Judaism and Christianity in the sphere of moral and ethical complex, to find out the dominant of their content content in accordance with the process of comprehension of the idea of law. Also, it is advisable to consider the symbolism of Old and New Testament texts, which give rise to multiplicity in the field of their interpretation and the plane of interrelationship between the understanding of the social purpose of morality and law.
Since the Bible consists of the Old Testament (the Scriptures of the Jews) and the New Testaments, it is appropriate to consider those aspects of the doctrine of Judaism, which became the basis of the moral life and legal tradition of the Jewish people, with the prospect of their further history and analysis of the questions expressed in Christianity.
In the basis of all religious, and then the legal culture of the Jewish people, the Holy Scripture – the Torah (the Christian equivalent – the first 5 books of the Bible), which is regarded as an invaluable gift of the Most High.
Among the representatives of the people, it is known as the Divine Law. It is believed that the Lord gave his ordinances of life to the Jews through the prophet Moses, and therefore another variant of the name – The Ten Commandments of God.
The fault was intended to regulate all aspects of society’s life, from relationships within the family, to the affairs of the organization of social institutions. Their norms together form a treaty that God made with the Selected People.
Among the representatives of the Jewish people, it is believed that the very term of the contract – with the mutual obligations of the parties – is to the greatest extent corresponds to the essence of the event. Thus, the people were obliged to perform the will of God, and the Lord himself promised in the fulfillment of His requirements of goodwill and support. The informative center, which focuses on the data of world-wide and moral requirements, which become the basis of the regulatory mechanisms for the life of Jews throughout their history, is the 10 commandments or the Decalogue.

Key words: Torah, Ten Commandments of God, morality, justice, equality, humanism, positive law, absolute law.


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

  G Analytics
разработка сайта веб студия