Анотації до статей 2018

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22


УДК 340.136

Дейнека К. О. Загальні вимоги до кодифікаційної техніки.
У статті досліджується питання загальних вимог до кодифікаційної техніки. Висока технічна якість кодексу є важливою передумовою для його дієвої реалізації, оскільки забезпечує можливість кожному суб’єкту чітко і ясно розуміти зміст кодексу, моделювати власну поведінку відповідно до його положень, передбачати можливі наслідки своєї неправомірної поведінки. Проблема підсилюється тим, що в правовій доктрині дотепер залишається недостатньо дослідженим питання загальних вимог до кодифікаційної техніки.
У результаті проведеного дослідження автор доводить, що при використанні юридичних конструкцій законодавцю необхідно дотримуватися низки правил: 1) юридичні конструкції повинні відповідати реаліям суспільного життя; 2) юридичні конструкції повинні чітко та ясно відображати ознаки ситуації, яку вони регулюють; 3) вони повинні бути логічними та послідовними; 4) вони повинні бути логічно пов’язаними із наявними та потенційно можливими юридичними конструкціями; 5) юридичні конструкції повинні бути оптимально конкретизованими та зрозумілими для адресатів закону; 6) при створенні юридичної конструкції механізму реалізації законів необхідно, щоб матеріальні та процесуальні норми закріплювалися одночасно, в одному акті, процедури не повинні суперечити змісту матеріальних норм.

Ключові слова: кодифікаційна техніка, законодавча техніка, проблеми кодифікації.

Deineka K. General requirements to codification technique.
The scientific paper examines the issue of general requirements to codification technique. The high technical quality of a code is an important prerequisite for its effective implementation, as it provides an opportunity for each subject to clearly understand the content of the code, to model its own behaviour in accordance with its provisions, to anticipate the possible consequences of its unlawful conduct. The problem is exacerbated by the fact that in the legal doctrine the issue of general requirements to codification technique remains insufficiently studied.
As a result of the research, the author argues that when using legal constructions, the legislator shall adhere to a number of following rules: 1) legal constructions should correspond to the realities of public life; 2) legal constructions should clearly reflect the signs of the situation they regulate; 3) they must be logical and consistent; 4) they must be logically linked to existing and potentially possible legal constructions; 5) legal constructions should be optimally concretized and understandable for the addressees of the law; 6) when creating the legal structure of the mechanism for the implementation of laws it is necessary that the material and procedural norms be fixed simultaneously, in one act, the procedures should not contradict the content of material norms.
The degree of accuracy in the codification act must be much greater than in any other act. In order for the codification act to be as accurate as possible, it is necessary to highlight a number of requirements regarding the style of presentation and legal terminology: 1) the statement of normative prescriptions in the text of the codification act must be logical and consistent, meaningfully completed; 2) the statement of the text of the codification act should be carried out without the use of phraseological translations, metaphors, hyperbole; 3) sentences in the act of codification should be impersonal, neutral. They should not be adapted to a specific situation, to specific legal entities and individuals; 4) the terms used in the presentation of the codification act must have a strictly defined value; 5) the terminology used in the codification acts should be obligatory unified.

Key words: codification technique, legislative technique, codification problems.

УДК 340.0

Дідич Т. О. Теоретико-методологічні засади правоутворення як предмет наукового пізнання: аналітичний вимір.
У статті розкрито актуальність наукового пізнання теоретико-методологічних засад правоутворення як предмета наукового пізнання. Узагальнено наукові погляди вчених, які стосуються методологічних основ наукових досліджень в юридичній науці. Встановлено особливості теоретико-методологічних засад правоутворення як предмета наукового пізнання та проведено їх аналітичну розробку. Доведено, що теоретико-методологічні засади правоутворення, які становлять предмет наших наукових розробок, відображають окрему сторону досліджуваного явища правоутворення. Вони поєднують у собі питання теоретико-правового аспекту як явища правової реальності та питання методологічного плану, що характеризує правоутворення як явище, що може бути досліджене, засновуючись на виокремленому методологічному інструментарії, потребує свого наукового пізнання, а також визначає специфіку методологічних підходів і методів дослідження, які можуть бути застосовані для його всебічного наукового пізнання.
Ключові слова: правоутворення, правотворчість, теоретико-методологічні засади правоутворення, предмет наукового пізнання, аналітичне дослідження.

Didych T. Theoretical and methodological foundations of law-formation as a subject of scientific knowledge: analytical dimension.
The work reveals the relevance of scientific knowledge of theoretical and methodological foundations of lawformation as a subject of scientific knowledge. The scientific views of scientists concerning the methodological foundations of scientific research in legal science are generalized. The peculiarities of theoretical and methodological foundations of law-formation as a subject of scientific knowledge and their analytical development were established.
The state of scientific cognition of law- formation is characterized and summarized as a set of views of thinkers, philosophers, statesmen and lawyers. It is defined from the different points of view: world-view, historical-sociological and scientific legal perception, which allowed determining the prospects of scientific research of theoretical and methodological foundations of law-formation.
The analysis of the types of legal cognition allowed to establish their methodological potential, to define the advantages for further research of law-formations an independent legal phenomenon, and also to substantiate the perspective of using the integrated approach to this kind of research. The advantages of the communicative-institutional approach to the study of theoretical and methodological foundations of law-formation are determined in its ability to provide an interdisciplinary strategy for understanding of them through the prism of idea of sociological type of legal cognition. It is proved that the theoretical and methodological foundations of law formation, which form the subject of our scientific developments, reflect the separate side of the investigated phenomenon of law-formation. They combine the issues of the theoretical-legal plan as a phenomenon of legal reality and the question of a methodological plan that characterizes law-formation as a phenomenon that can be investigated, based on a distinct methodological toolkit, needs its scientific knowledge, as well as specifies the specific methodological approaches and methods of research, which can be applied to his comprehensive scientific knowledge.
It was emphasized that the formation of methodological tools for the study of theoretical and methodological principles of law-formation is complicated by the specified features of the very formation of law as a social legal phenomenon, an element of the conceptual-categorical apparatus of legal science and the subject of scientific cognition.

Key words: law-formation, law-making, theoretical and methodological foundations of law-formation, subject of scientific knowledge, analytical research.

УДК 342.12

Іщук С. І. Громадянське суспільство як політико-правова категорія: сучасні концептуальні підходи.
Особливістю наукової праці є те, що автор зробив спробу проаналізувати основні концептуальні підходи та проблеми, які існують у сучасних наукових поглядах на питання змісту категорії «громадянське суспільство». У статті проаналізовано погляди таких авторів, як Дж. Кін, Дж. Коен, Е. Арато, Е. Внук-Липинський, Дж. Александер, М. Ховард, А. Селігман та О. Скрипнюк. У результаті дослідження запропоновано авторські міркування щодо розуміння категорії «громадянське суспільство».

Ключові слова: громадянське суспільство, інститути громадянського суспільства, свобода суспільної самоорганізації.

Ishchuk S. Civil society as a political and legal category: modern conceptual approaches.
The peculiarity of scientific work is that the author attempts to analyze conceptual approaches and problems that exist in contemporary scientific views on questions of the category’s «civil society» content. As a result, author made suggestions to understand the category of «civil society» in the field of law.
First of all, the idea that civil society is a complex system of social relations, aimed at mobilizing and protecting the interests of its private and collective interests in all spheres of public life is the focus of civil society. Also, such an idea needs to be supplemented, as this sphere of public relations also involves equal cooperation between civil society and the state, as a result of which such a society has a constructive effect on the processes of social and state development.
Secondly, based on the experience of Ukraine, we can state that an effective civil society does not always require clear institutionalized forms, since, along with such formal institutions as public associations, other less formalized forms of social organization play an important role in the processes of state-building, voluntary movements, charitable initiatives and other specific public practices. That is why, apart from the formal institutional structure, the category of civil society should include additional forms of social organization aimed at satisfying collective (public) interests.
Thirdly, in order to perceive the term «civil society» as a legal category, it is important to understand that a number of analyzed values of civil society are also its constitutional and legal basis. Among the main ideas is the freedom of self-organization, free communication space, democracy, an effective mechanism for the realization and protection of the rights and interests of the individual.

Key words: civil society, institutes of civil society, freedom of social self-organization.

УДК 340.1

Капишін С. М. Ідея правозаконності в процесі розвитку правової держави.
Аналізується співвідношення категорій «правозаконність», «верховенство права» і «правова держава» як ідеалів розвитку суспільства. Наголошується на необхідності втілення спеціально зазначених вимог, умов, принципів, а також розвитку суспільства, вінцем якого є правова держава, і тільки за цих умов буде забезпечено принцип верховенства права. При цьому забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Однак верховенство права є більш широким поняттям ніж правова держава, оскільки охоплює всі сфери життєдіяльності людини, включаючи й міжнародну сферу.

Ключові слова: право, закон, законність, правозаконність, правова держава, верховенство права, права людини, свободи людини.

Kapyshin S. Idea of lawfulness in development process of legal state.
Author analyzes the relation between the categories «lawfulness», «rule of law» and «state of law» as ideals of social development. It is pointed out that is it necessary to implement specially specified requirements, conditions, principles, and also to develop the society, the crown of which is the state of law, and only under these conditions the principle of the rule of law will be ensured. At the same time ensuring human rights and freedoms is the main responsibility of the state. However, rule of law is a broader notion than a state of law, as it covers all spheres of human life, including the international sphere. Hypothesis is proposed, that Ukraine has just started to build a state of law (rule-of-law state) and, at present, the preconditions for the establishment of the rule of law have begun to be created.
In addition, it is concluded that the construction of a law-governed state is impossible without full implementation of the rule of law principle. This means that the law must govern the state of law, not the interests of persons in whose hands the power is at a particular moment, and the limits of responsibility of person regardless of position occupied.

Key words: right, law, lawfulness, legality, state of law, rule of law, constitutional state, human rights, human freedom.

УДК 340.137

Клещенко Н. О. Актуальні питання уніфікації законодавства.
Стаття має на меті внести ясність у складні невирішені питання, пов’язані з уніфікацією законодавства. Досліджуються проблеми дієвості процесу уніфікації для покращення сучасного національного законодавства. Звертається увага на тривалість цього процесу. Доводиться, що, незважаючи на складність уніфікації та кількості питань, пов’язаних з її організацією, вона є найкращим і найбільш оптимальним способом упорядкування чинного законодавства.

Ключові слова: уніфікація, уніфіковані норми, нормотворча діяльність, ефективність законодавства.

Kleshchenko N. Topical issues of legislation unification.
In the current climate there is no question of national legislation imperfection and ineffectiveness. These defects are so obvious that not only practitioners, scientists and scholars, but also ordinary citizens are talking about them.
Negative situation which has developed within national legal array can be resolved with legislation unification, which is designed to streamline the latter one and make it uniform an d compliant with international requirements.
Unification is a complex and long process of bringing the current legislation to certain standards and requirements.
It is necessary to find answers to questions arising in the process of its implementation in order to produce the desired result of harmonization. First of all, the unification act must comply with international standards.
In all cases, the involvement of international legal standards and foreign experience must be coordinated and scientifically well-founded, organized based on the national legal culture features and state integration degree into certain international community.
Secondly, there is an inconsistency of the legal technique rules, which is also an open question both to legislative practice, and high-quality unified act creation.
The unification process should be continuous and cover all structural units of the legal system. Its use in various parts of the legislation depends on the previous conditions of unification, and its implementation technique. Such conditions should include the need for legal material unification in a certain area of social relations, a high level of legislation systematization, etc. Unified rules are the result of uniform civil relations regulation with a foreign element using international legal means and mechanisms.
Under any circumstances, the Ukrainian legislator should assume the priority to harmonize those relationships that require urgent reform and those which depend on the necessary cooperation of our country with the EU, as well as those arising from the obligations assumed by Ukraine within the framework of the contractual relationship.
Based on the general theory of law unification and modern international integration experience, we can conclude that law unification in the broad sense does not constitute analytical relations legal regulation differences removal in the law of the individual states, by creating similar legal norms, but entails international cooperation impediments removal and development of relations which are regulated by national law, by establishing the same legal norms and law institutions.

Key words: unification, unified norms, norm-setting activity, effectiveness of legislation.


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

  G Analytics
разработка сайта веб студия