Анотації до статей 2018

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22


УДК 340.12

Коваленко Г. В. Логіка переваг у концепції Роналда Дворкіна щодо проблеми аборту.
У статті розглядається вирішення проблеми біоетики способом логіки переваг у концепції видатного американського юриста і філософа Роналда Дворкіна щодо питання аборту.
Важливе місце у творчій спадщині Р. Дворкіна займає аналіз питань біоетики. У книзі «Царина життя: аргумент щодо абортів, евтаназії та особистої свободи» він привертає увагу до соціальних та медичних аспектів громадянських прав. Р. Дворкін відстоює тезу, що тільки свідомі люди можуть володіти інтересами в збереженні свого життя або уникнення страждань. До появи чутливості людський плід ще не має власних інтересів, які могли б виправдати державну політику обмеження абортів. Р. Дворкін захищає конституційні права на аборт.
На його думку, дебати про аборт містять «інтелектуальну плутанину». Вона виникає з двох різних позицій щодо захисту людського життя.
На думку вченого, рішення проблеми абортів залежить від ціннісних стандартів суспільства. Уряд не може обмежити права жінки на свободу розпорядження своїм тілом. Тут недоречні посилання на релігійні католицькі і протестантські авторитети, що заперечують аборти, виходячи з «природного» права на життя. Р. Дворкін наголошує, що всі права «надбані», і тому з погляду права релігійні оцінки значення і святості життя обов’язково «спірні».

Ключові слова: біоетика, права людини, логіка прийняття рішень, логіка конфлікту, проблема аборту, логіка переваг.

Kovalenko G. The preference logic of Ronald Dvorkin’s conception the problem of abortion.
This paper is devoted to the solution of the problem of bioethics by the method of the logic of preferences in the concept of аmerican lawyer and philosopher Ronald Dvorkin on the issue of abortion.
An important place in the creative heritage of R. Dvorkin is an analysis of bioethics. In his book The Tsar of Life: An Argument Concerning Abortion, Euthanasia and Personal Freedom, R. Dvorkin draws attention to the social and medical aspects of civil rights. R. Dvorkin defends the thesis that only conscious people can have interests in preserving their lives or avoiding suffering. Before sensitivity, human fetuses do not yet have their own interests that could justify the state policy of restricting abortions. R. Dvorkin protects the constitutional rights to abortion and euthanasia – extreme situations when one has to choose between life and death. In his view, the debate on abortion contains «intellectual confusion». It comes from two different positions regarding the protection of human life. One position is that carriers of life have «interests» and «rights». For the second position, human life is evaluated as «sacred» and «inviolable ». On the basis of this «inviolability», legal restrictions on abortion until 1972 were contained in criminal law.
According to R. Dvorkin, the solution to the problem of abortion depends on the value standards of society. The government can not restrict women’s rights to freedom of the body. Here are inappropriate references to religious Catholics (Pope Paul VI) and Protestant (R. Ramsey, R. Neuhaus) deniers of abortion, based on the «natural» right to life. R. Dvorkin emphasizes that all rights are «possessed», and therefore from a legal point of view, religious assessments of the meaning and holiness of life are necessarily «cont roversial».
R. Dvorkin considers the humanistic ideal of «good life» and offers a liberal theory of solutions to the pressing problems arising from the desire for it, one of such problems is the question of abortion. His liberal egalitarian theory insists on the equality of everyone’s dignity and respect for her.
In his concept, R. Dvorkin examines the problem of abortion in terms of conflict logic. It is possible to solve this question through the application of the logic of advantages. He stresses that every citizen has the right to be insured against imposing on the state any position regarding the religious significance of concepts of holiness or inviolability of human life.
The logic of the conflict remains relevant to modern legal theory and practice. Conflict resolution is a complex process and includes many elements. It is the logic of conflict that can be useful for legal theory and practice in solving the problem of abortion in modern society.

Key words: bioethics, human rights, decision making logic, conflict logic, abortion, preference logic.

УДК 340.1

Козаченко В. М. Правова свідомість: історичний та логічний контекст.
Феномен правосвідомості як спеціальний науковий об’єкт дослідження не був відомий першим наукознавчим розвідкам стародавніх мислителів Сходу та Півдня. Його опосередковано вивчали у взаємозв’язку з такими явищами, як право, правові відносини. Поступово він набув статусу окремого об’єкта, але вже значно пізніше – наприкінці Середньовіччя та на початку Нового часу. У певному розумінні завершений вигляд теорія правосвідомості набула у працях таких дореволюційних науковців, як Л. Петражицький та І. Ільїн.
Структурна побудова та функції правосвідомості зазнали свого змістовного дослідження у працях радянських учених. З появою нових методологічних підходів, зокрема таких як феноменологія, герменевтика, дослідження проблематики правосвідомості отримали новий імпульс. Загалом у статті робиться висновок, що еволюція поглядів науковців на правосвідомість залежала від їхньої належності до однієї з філософських течій: ідеалізму або матеріалізму.

Ключові слова: правосвідомість, матеріалізм, ідеалізм, феноменологія, постмодернізм.

Kozachenko V. Legal consciousness: historical and logical context.
The study of legal consciousness in their works directly or indirectly concerned scientists of different eras, ranging from the thinkers of ancient Greece and Rome and ending with the works of modern authors. In particular, Pythagoras, Plato and Democritus, Heraclitus, Epicurus, considered the Genesis of legal consciousness, based on the distinction of their original being – matter or consciousness. In the middle ages Augustine and Thomas Aquinas recognized the will of God as the main source of justice. The new time was characterized by a shift in the focus on reason (common sense) as a source of law. In other words, the legal consciousness, which knew the world around (material and social), was recognized as the source of law. This was typical primarily for the teachings оf T. Hobbes, G. Grotius, J. Locke, Would. Spinoza. The vector of the study of legal consciousness to a certain extent changed in the works of the founders of German classical philosophy – I. Kant and G. Hegel. They considered the sense of justice as a source of law, which learns itself through its own reflection.
These scientific studies did not constitute a holistic concept of legal consciousness. Under this definition, To a certain extent fall labor Ly. Petrazhitsky and I. Ilyin (especially the latter). The Soviet period of research of the specified problems was characterized by active scientific search, since practical application of the theory of legal consciousness as the only source of the right in the post-revolutionary period and finishing with theoretical works of M. Strogovich, I. Farber, G. Ostroumova, Е. Nazarenko, V. Raw. In Ukraine, too, actively carried out scientific research in this direction.
First of all this applies to the works of D. Pacopaco, M. Koziubra, N. Borax, A. Afranowym.
The current state of her research, in addition to the above wri tings of such authors as N. Tsimbalyuk and V. Malakhov, includes works by N. Wolkowicki, A. Denisova, V. Demichev, M. Neduhy, I. Panchuk, who have considered this subject mainly from the standpoint of theory of state and law. At the same time, there are many studies on the
applied aspects of legal consciousness. For example, The question of studying the role of justice in the activities of law enforcement officers devoted their work in particular P Makushev, A Turkan, A. Rogovtseva, interaction of legal consciousness and legal culture S. Maximov, N. Panov, A. Petryshyn, V. Tatsiy. With the advent of new methodological approaches, such as phenomenology, hermeneutics, studies of the problems of legal consciousness have received a new impetus. In General, it is concluded that the evolution of scientists views on the legal consciousness depended
on their belonging to one of the philosophical currents: idealism or materialism.

Key words: legal consciousness, materialism, idealism, phenomenology, postmodernism.

УДК 340.12

Корнієнко В. С. Правова експертиза як засіб аналітичної діяльності.
У статті проведено загальнотеоретичне дослідження правової експертизи нормативно-правових актів на стадії нормопроектування як засобу аналітичної діяльності, адже нині все більше вчених у своїй дослідницькій діяльності звертаються до засобів, прийомів та методів аналітики. Проаналізовано праці різних учених, як вітчизняних, так і зарубіжних, які займалися цією тематикою. Окремо визначено поняття «аналітика», «правова аналітика» та «аналітична діяльність», які розглядались як загальне поняття. Зазначено, що поряд із категоріями «аналітика», «аналітична діяльність» досить широко вживається поняття «інформаційно-аналітична діяльність». Досліджено питання «правової експертизи» як конкретне поняття, тобто як інститут аналітичної діяльності. Розкрито поняття «аналітик» та «експерт». Зазначено, що суб’єкт, який проводить правову експертизу (експерт), повинен здійснювати аналітичну діяльність. Надано різні підходи до визначення вказаних понять, а також запропоновано власне визначення цієї категорій.

Ключові слова: аналітика, аналітик, правова аналітика, аналітична діяльність, правова експертиза, експерт.

Kornienko V. Legal examination as a means of analytical activity.
The article deals with the general theoretical study of legal expert examination of normative legal acts at the stage of normative design as a means of analytical activity, because nowadays more and more scientists in their research activities are turning to means, methods and methods of analysis. The works of different scientists, both domestic and foreign, who were engaged in this subject are analyzed. Separately, the notion of «analytics», «legal analytics» and «analytical activity» are defined, which were considered as a general concept. It is noted that along with the categories of «analytics», «analytical activity» is widely used the concept of «information and analytical activity». The question of «legal expertise» as a concrete concept, that is, as an institute of analytical activity, is investigated. The concept «analyst» and «expert» are revealed. It is noted that the subject conducting the legal examination (expert) should carry out analytical activity. Various approaches to the definition of these concepts are given, as well as the proposed definition of these categories.

Key words: analyst, analyst, legal analytics, analytical activity, legal expert examination, expert.

УДК 340.12

Кубко А. Є. Реалізація державних інтересів у правовій системі України (теоретико-прикладні аспекти).
Стаття присвячена теоретичним проблемам реалізації державних інтересів у правовій системі України. Досліджується питання необхідності забезпечення інтересів держави, теоретичні і законодавчі положення щодо необхідності реалізації цих інтересів. Аналізується обов’язок держави щодо реалізації державних інтересів у правовій системі з точки зору природи держави як правового явища, її завдань, функцій, мети діяльності в сучасних умовах. Розглядається проблема обмежень державної влади у її діяльності щодо реалізації державних інтересів, окреслюються фактори правового характеру, що зумовлюють такі обмеження. Одним із основних питань визначено питання правильної ідентифікації державних інтересів, недопустимість безпідставного ототожнення їх зі схожими категоріями, такими як інтереси посадових осіб, окремих державних органів тощо. Досліджується природа інтересів держави з точки зору положень правової системи країни та норм міжнародного права.

Ключові слова: держава, державні інтереси, державна влада, міжнародне право.

Kubko A. Realization of state interests in the legal system of Ukraine (applied-theoretical aspects).
The article addresses problems of state interests realization in the legal system of Ukraine being the matter giving rise to perhaps the largest range of legal issues, conflicts and hardships. The matters of necessity of the state interests protection as well as the theoretical notions and the legislative provisions are dealt with.
The obligation incumbent on the state to secure protection of the state interests in the legal system is analyzed from the perspective of the nature of the state as a legal phenomenon, its goals, functions and purposes under the modern conditions. The modern state bears an obligation to secure basic legal principles, rule of law, fundamental rights and freedoms, protection of the national security and integrity as well as series of other tasks in social, financial, administrative and many others different spheres. These obligations can only be fulfilled by the state where the state interests are duly realized and protected. Against this background the realization of the state interests is an alienable duty of the state.
The article further address the issues of restrictions of the state’s activities in the process of the state interests realization.
The legal factors giving rise to such restrictions are outlined. In the course of the state interests protection the state is always restricted by series of factors arising out of the domestic legal order as well as out of the international obligations undertaken by the state related inter alia to obligations to respect fundamental human rights and freedoms, to comply with foreign investments protection standards. These standards and the states’ obligation impose certain limits on the state’s power to act in the state interests and are able, moreover, to give rise to conflict with such power.
The matter of correct identification of the state interests is considered one of the key questions. This is of particular importance considering that various interests not being genuine the state interests such as the interests of state organs, officials, corporations are often groundless equated with the state interest resulting in the state machinery pursuing such pseudo-state interests while true needs of the state and the society are disregarded.
The nature of the state interests is addressed from the perspective of the notions of the domestic legal order of Ukraine as well as from that of the international law standards and firm the standpoint of legal doctrine.

Key words: state, state interests, state power, international law.

УДК 340.1; 342.7; 241.234

Львова О. Л. «Нate speech» – дискримінація чи обмеження свободи слова? (Аналітична розвідка).
У статті розглядаються проблеми визначення та застосування поняття «мова ворожнечі» («hate speech»).
Наголошується, що це поняття є досить новим у правовому дискурсі. Вивчаючи критерії розпізнавання цього явища, звертається увага на існуючу дилему його ідентифікації, яка полягає у тому, що одні вважають законодавче закріплення «hate speech» порушенням свободи слова, а інші – захистом людини від проявів ворожнечі та дискримінації. Зокрема, звертається увага на зміст поняття дискримінації. З огляду на це аналізується міжнародне та українське законодавство й практика його застосування і відмінні критерії.

Ключові слова: гідність, дискримінація, мова ворожнечі, наклеп, образа, рівність, свобода слова.
Lvova О. L. «Нate speech» – discrimination or restriction of freedom of speech? (Analytical intelligence).
The article deals with the problems of defining the concept of «hate speech» and the problems of its application.
It is noted that this term is quite new in legal discourse. Studying the criteria for recognizing this phenomenon, attention is drawn to the existing dilemma of its identification, which consists in the fact that some consider the legislative consolidation of «hate speech» as a violation of freedom of speech, and others – the protection of a person from manifestations of enmity and discrimination. In particular, attention is drawn to the content of the notion of discrimination.
Given this, international and Ukrainian legislation and practice of «hate speech» are analyzed, and its distinctive criteria are also proposed.
The purpose of the article is to analyze the concept of «hate speech» and determine the criteria for its application in the field of human rights (as protection against discrimination, and not violation of freedom of speech).
In Art. 10 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms states that everyone has the right to freedom of expression. In this case, there is the question of limiting the freedom of speech, which is associated with their offensive, humiliating dignity, character. As you know, there is no single definition of the term «language of hatred» in international law. However, a number of international legal instruments define certain criteria for recognizing «hate speech». The question arises where is the boundary between freedom of expression, the language of hostility, insult, slander, and the right to non-discrimination?
In the aspect of freedom of speech, it is emphasized that even true, objective knowledge and reality in relation to another person must be construed in terms of its honor and dignity, to the extent that certain statements will not have the character of obvious insult and humiliation.
Restrictions on freedom of expression are possible only if the statement does not just seem to be discriminatory, which may be a subjective opinion, but contributes to the restriction of the recognition, exercise or exercise of rights and freedoms. The data of human rights and freedoms should not be arbitrary or desirable, and regulated by the relevant normative and legal acts.
In the process of studying national and international law and practice of its application, as well as legal doctrine, the author as a conclusion, sets out the following criteria for «hate speech»: the criterion of truth or slander; criterion of image or humiliation of the person’s dignity (as manifested in the form of gestures or utterances); a criterion for aggression, physical violence, or an obvious incentive for such action; safety criterion, protection of law and order, health, public morals, etc.; a criterion for limiting or impeding the use of rights and interests envisaged by law.

Key words: dignity, discrimination, language of hostility, slander, image, equality, freedom of speech.


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

  G Analytics
разработка сайта веб студия